Дієприслівник і дієприслівниковий зворот — правила, приклади, вправи 

«Мова — це не просто набір слів, а система, де кожна частина має своє місце і завдання.»

Дієприслівник — одна з тих тем, яка спочатку здається складною, але насправді дуже логічна. Варто один раз зрозуміти, як вона влаштована, — і далі все стає на місця. У цій статті розберемо, що таке дієприслівник, як він утворюється, що таке дієприслівниковий зворот і як правильно ставити коми. Плюс кілька вправ для закріплення.

Що таке дієприслівник

Дієприслівник — це особлива форма дієслова, яка називає додаткову дію і відповідає на питання що роблячи? або що зробивши?

Він поєднує в собі ознаки двох частин мови — дієслова і прислівника. Від дієслова дієприслівник успадкував вид, здатність керувати іменниками і мати при собі залежні слова. Від прислівника — незмінність і синтаксичну роль обставини.

Ознаки дієприслівника як частини мови:

• відповідає на питання що роблячи? що зробивши?;
• виражає додаткову дію при основному дієслові;
• не змінюється — немає роду, числа, відмінка;
• у реченні виступає обставиною;
• може мати при собі залежні слова.

Приклад: «Він читав книгу, лежачи на дивані». Основна дія — читав. Додаткова — лежачи. Саме це слово і є дієприслівником.

Як утворюється дієприслівник

Дієприслівники утворюються від дієслів за допомогою суфіксів. Вид дієслова визначає, який суфікс використовується.

Вид дієслова	Питання	Суфікс	Приклад
Недоконаний	що роблячи?	-учи, -ючи, -ачи, -ячи	читати → читаючи, бігти → біжучи
Доконаний	що зробивши?	-вши, -ши	прочитати → прочитавши, принести → принісши

Дієприслівники недоконаного виду позначають дію, що відбувається одночасно з основною. Дієприслівники доконаного виду — дію, що відбулася раніше за основну.

Порівняйте: «Він говорив, посміхаючись» — обидві дії одночасні. «Він сів, подумавши» — спочатку подумав, потім сів.

Дієприслівниковий зворот — що це таке

Дієприслівниковий зворот — це дієприслівник разом із залежними від нього словами. Він називає додаткову дію і виступає в реченні відокремленою обставиною.

Порівняйте два речення:

1. «Він читав, посміхаючись». — Тут посміхаючись — одиночний дієприслівник.
2. «Він читав, посміхаючись до вуха». — Тут посміхаючись до вуха — дієприслівниковий зворот, бо є залежне слово.

У реченні дієприслівниковий зворот завжди відноситься до підмета. Тобто додаткову дію виконує та сама особа, що й основну. Якщо це правило порушити, речення стає граматично неправильним.

Правильно: «Підійшовши до вікна, він побачив дощ». Він підійшов і він побачив — та сама особа.

Неправильно: «Підійшовши до вікна, йому стало видно вулицю». Підійшов хтось, а стало видно — йому. Це різні особи, і речення побудоване з помилкою.

Коми при дієприслівниковому звороті

Правила розстановки ком — одна з найважливіших тем при вивченні дієприслівникового звороту у 7 класі. Тут є кілька чітких правил.

1. Дієприслівниковий зворот завжди виділяється комами з обох боків, незалежно від місця в реченні.
2. Одиночний дієприслівник також зазвичай виділяється комою.
3. Якщо дієприслівниковий зворот стоїть на початку речення — кома ставиться після нього.
4. Якщо в середині — виділяється комами з обох боків.
5. Якщо наприкінці — кома ставиться перед ним.

Приклади розстановки ком:

«Прочитавши книгу, вона відклала її на полицю». — Зворот на початку, кома після нього.

«Вона, прочитавши книгу, відклала її на полицю». — Зворот у середині, коми з обох боків.

«Вона відклала книгу, прочитавши її». — Зворот наприкінці, кома перед ним.

Виняток: фразеологізми з дієприслівником комами не виділяються. Наприклад: «він працював не покладаючи рук», «вона слухала затамувавши подих».

Приклади дієприслівників і зворотів у реченнях

Найкраще правила засвоюються через живі приклади. Ось кілька речень з дієприслівниками і зворотами різних видів.

Дієприслівники недоконаного виду — дії одночасні:

1. «Співаючи, вона мила посуд». — що роблячи? — співаючи.
2. «Він дивився у вікно, думаючи про своє». — що роблячи? — думаючи.
3. «Діти бігли вулицею, голосно сміючись». — що роблячи? — сміючись.

Дієприслівники доконаного виду — додаткова дія відбулася раніше:

1. «Написавши листа, вона відчула полегшення». — що зробивши? — написавши.
2. «Він зайшов до кімнати, зачинивши двері». — що зробивши? — зачинивши.
3. «Повернувшись додому, вони одразу лягли спати». — що зробивши? — повернувшись.

Типові помилки при вживанні дієприслівника

Є кілька помилок, які зустрічаються найчастіше — і в письмових роботах, і навіть у дорослих текстах.

Перша і найпоширеніша — дієприслівниковий зворот відноситься не до підмета. Речення «Повернувшись з прогулянки, мені захотілося їсти» — неправильне. Повернувся хтось, а захотілося — мені. Треба: «Повернувшись з прогулянки, я захотів їсти».

Друга помилка — пропуск коми. «Він читав посміхаючись» — кома потрібна перед дієприслівником або після нього залежно від порядку слів.

Третя — неправильне утворення форми. «Прийшовши» — правильно. «Прийшовший» — це вже дієприкметник, а не дієприслівник. Плутати їх не варто.

Вправи на дієприслівник і дієприслівниковий зворот

Кілька вправ допоможуть перевірити, наскільки добре засвоєна тема.

Вправа 1. Знайдіть дієприслівники і дієприслівникові звороти в реченнях, поставте коми де потрібно:

1. Він стояв біля вікна дивлячись на вулицю.
2. Прочитавши завдання учні почали писати.
3. Вона говорила не зупиняючись ні на хвилину.
4. Зайшовши до кімнати він одразу побачив записку на столі.

Вправа 2. Утворіть дієприслівники від поданих дієслів:

1. писати (недоконаний вид) → ?
2. написати (доконаний вид) → ?
3. бігти (недоконаний вид) → ?
4. прибігти (доконаний вид) → ?

Правильні відповіді до вправи 2: пишучи, написавши, біжучи, прибігши.

Вправа 3. Виправте помилки в реченнях:

1. «Підійшовши до столу, на ньому лежала книга». — Хто підійшов? Книга не могла підійти. Треба переробити речення.
2. «Відпочивши, мені стало краще». — Відпочив хтось, а стало краще — мені. Треба: «Відпочивши, я відчув себе краще».

Дієприслівник і дієприслівниковий зворот — це зручний інструмент мови. Вони дозволяють об’єднати кілька дій в одне речення і зробити текст живішим і точнішим. Достатньо запам’ятати кілька правил — і ця тема перестане викликати труднощі ні на уроці, ні в самостійній роботі.

«Хто розуміє будову мови, той говорить і пише так, щоб його розуміли точно.»