Прикметник — одна з тих частин мови, яку ми використовуємо щохвилини, навіть не замислюючись. «Синє небо», «висока гора», «мамина хустина» — усе це прикметники. Але щойно доходить до граматики, питань стає більше: який це розряд, як його відмінювати і коли писати «красивіший», а коли «більш красивий»?
У цій статті — повне пояснення теми для 6 класу: розряди прикметників з прикладами, таблиці відмінювання, ступені порівняння та найпоширеніші помилки.
Що таке прикметник
Прикметник — це частина мови, яка означає ознаку предмета і відповідає на питання який? яка? яке? які? чий? чия? чиє? чиї?
Прикметник завжди пов’язаний з іменником і узгоджується з ним у роді, числі та відмінку. Це означає: якщо іменник стоїть у жіночому роді однини в родовому відмінку — прикметник теж матиме таку саму форму.
Приклади:
- синє небо (середній рід, однина, називний відмінок)
- синього неба (середній рід, однина, родовий відмінок)
- сині хмари (множина, називний відмінок)
У реченні прикметник найчастіше виступає означенням або іменною частиною складеного присудка. Наприклад: «Ніч була тиха» — тут «тиха» є присудком.
Розряди прикметників за значенням
Усі прикметники поділяються на три розряди залежно від того, яку ознаку вони виражають.
| Розряд | Що означає | Питання | Приклади |
|---|---|---|---|
| Якісні | Ознаку, яка може бути більшою або меншою | який? | високий, теплий, добрий, швидкий |
| Відносні | Ознаку через відношення до предмета, місця, часу | який? | дерев’яний, зимовий, міський, залізний |
| Присвійні | Належність предмета особі або тварині | чий? | мамин, батьків, вовчий, сестрин |
Якісні прикметники
Якісні прикметники — найбільша група. Вони позначають ознаку, яку можна мати більшою або меншою мірою. Саме тому від них утворюються ступені порівняння.
Ознаки якісних прикметників:
- мають ступені порівняння: високий — вищий — найвищий;
- можуть поєднуватися зі словами «дуже», «трохи», «надто»: дуже теплий, трохи сумний;
- від них утворюються прислівники: швидкий — швидко, тихий — тихо;
- мають коротку форму (у деяких): зелений — зелен, повний — повен.
Приклади якісних прикметників: красивий, старий, молодий, важкий, легкий, добрий, злий, широкий, вузький.
Відносні прикметники
Відносні прикметники позначають ознаку через відношення до іншого предмета, матеріалу, місця, часу або дії. Вони не мають ступенів порівняння і не поєднуються зі словом «дуже».
- кам’яний паркан (зроблений з каменю)
- зимовий ранок (ранок узимку)
- міська вулиця (вулиця в місті)
- читальний зал (зал для читання)
Важлива особливість: відносні прикметники можуть переходити в якісні залежно від контексту. «Залізний дах» — відносний (дах із заліза). «Залізний характер» — якісний (дуже твердий, непохитний).
Присвійні прикметники
Присвійні прикметники вказують на належність предмета конкретній особі або тварині. Вони відповідають на питання чий? чия? чиє? чиї?
Суфікси присвійних прикметників:
- -ів (-їв) для чоловічого роду: батьків, дядьків, Іванів;
- -ин (-їн) для жіночого роду: мамин, сестрин, бабусин;
- -ячий (-ячий), -ій для тваринного світу: вовчий, лисячий, орлиний.
Присвійні прикметники теж можуть переходити в інші розряди. «Ведмежа послуга» — вже не присвійний, а якісний (шкідлива послуга).
Ступені порівняння прикметників
Ступені порівняння мають лише якісні прикметники. Їх три: звичайний (початковий), вищий і найвищий.
| Ступінь | Значення | Проста форма | Складена форма |
|---|---|---|---|
| Звичайний | Просто ознака | високий | — |
| Вищий | Ознака більша, ніж в іншого | вищий | більш високий |
| Найвищий | Найбільша міра ознаки | найвищий | найбільш високий |
Вищий ступінь порівняння
Проста форма вищого ступеня утворюється за допомогою суфіксів -іш- або -ш-:
- добрий → добріший
- теплий → тепліший
- високий → вищий (з чергуванням)
- широкий → ширший (з чергуванням)
- глибокий → глибший
Складена форма утворюється за допомогою слів «більш» або «менш»:
- більш теплий, менш цікавий.
«Проста і складена форми вищого ступеня рівноправні, але не можна їх змішувати: не можна казати «більш тепліший» — це груба помилка подвійного порівняння.»
Найвищий ступінь порівняння
Проста форма утворюється додаванням префікса най- до вищого ступеня:
- вищий → найвищий
- добріший → найдобріший
- кращий → найкращий
Для підсилення можна додавати префікси якнай-, щонай-:
- якнайкращий, щонайменший.
Складена форма утворюється за допомогою слів «найбільш» або «найменш»:
- найбільш цікавий, найменш важкий.
Нумерований список найпоширеніших помилок у ступенях порівняння:
- «Більш красивіший» — подвійне порівняння. Правильно: «красивіший» або «більш красивий».
- «Найбільш найкращий» — подвійний найвищий ступінь. Правильно: «найкращий».
- «Самий високий» — калька з російської. В українській так не кажуть. Правильно: «найвищий».
- Забувають чергування при утворенні простої форми: «високий → вищий», не «височіший».

Відмінювання прикметників
Прикметники відмінюються — змінюються за відмінками — разом з іменниками, до яких відносяться. Відмінювання залежить від роду і числа прикметника.
Відмінювання прикметників чоловічого і середнього роду
| Відмінок | Чоловічий рід | Середній рід |
|---|---|---|
| Називний | синій, новий | синє, нове |
| Родовий | синього, нового | синього, нового |
| Давальний | синьому, новому | синьому, новому |
| Знахідний | синій/синього, новий/нового | синє, нове |
| Орудний | синім, новим | синім, новим |
| Місцевий | на синьому/синім, новому/новім | на синьому/синім, новому/новім |
Відмінювання прикметників жіночого роду
| Відмінок | Жіночий рід (тверда група) | Жіночий рід (м’яка група) |
|---|---|---|
| Називний | нова | синя |
| Родовий | нової | синьої |
| Давальний | новій | синій |
| Знахідний | нову | синю |
| Орудний | новою | синьою |
| Місцевий | на новій | на синій |
Тверда і м’яка група прикметників
Прикметники поділяються на дві групи відмінювання.
До твердої групи належать прикметники з основою на твердий приголосний:
- новий, старий, добрий, красивий, білий.
До м’якої групи належать прикметники з основою на м’який приголосний -н’:
- синій, середній, ранній, безкрайній, майбутній.
Різниця у відмінюванні незначна, але важлива — особливо в закінченнях називного відмінка: «новий» — «синій», «нова» — «синя», «нове» — «синє».
Відмінювання присвійних прикметників
Присвійні прикметники відмінюються дещо інакше, ніж якісні та відносні. У називному і знахідному відмінках вони мають короткі закінчення:
- мамин, мамина, мамине, мамині.
У непрямих відмінках з’являються повні закінчення:
- маминого, маминій, маминим, маминою.
«Присвійні прикметники на -ів і -ин відмінюються майже як іменники в певних відмінках — це особливість, яку варто запам’ятати окремо.»
Якісні прикметники — повні і короткі форми
Деякі якісні прикметники мають дві форми: повну і коротку. Коротка форма вживається переважно в поезії та сталих виразах.
Приклади коротких форм:
- зелений — зелен («А зелен явір, а зелен явір…»)
- повний — повен («Повен місяць вийшов»)
- ясний — ясен («Ясен день»)
- дрібний — дрібен
У сучасній мові коротка форма майже не використовується в звичайній мові, але трапляється в піснях, прислів’ях і художніх текстах.
Правопис прикметників — основні правила
Написання прикметників має кілька важливих особливостей, які часто перевіряють на контрольних.
Написання -н- і -нн-:
- одне -н- у суфіксах -ан-, -ян-, -ін-: туманний — виняток, шкіряний, лляний;
- два -нн- у прикметниках, утворених від іменників з основою на -н-: законний (закон + н), осінній (осінь + н), денний (день + н).
Написання складних прикметників:
- разом пишуться прикметники, утворені від підрядних словосполучень: темно-синій (темний синій — сурядне — через дефіс), але залізничний (від «залізна дорога» — разом);
- через дефіс пишуться прикметники зі значенням рівноправних ознак: жовто-блакитний, кисло-солодкий, північно-східний.
Маркований список найважливіших правил для запам’ятовування:
- прикметник узгоджується з іменником у роді, числі і відмінку;
- ступені порівняння утворюють лише якісні прикметники;
- не можна поєднувати просту і складену форму ступеня порівняння;
- «самий» у значенні найвищого ступеня — не українська норма;
- присвійні прикметники на -ів/-ин у непрямих відмінках мають повні закінчення;
- складні прикметники з рівноправними ознаками пишуться через дефіс.
Прикметник — багата і гнучка частина мови. Саме він робить мову живою, образною і точною. Знання розрядів допоможе правильно визначати значення слова, ступені порівняння — будувати грамотні речення, а таблиці відмінювання — ніколи не помилятися в закінченнях.
