Самостійна робота Аналіз драматичного твору «Ляльковий дім» Генрік Ібсен

П’єса була написана 1878 року в Норвегії. Час дії ХІX століття.
Генрік Ібсен — великий норвезький драматург, творець нової соціально-психологічної драми. Перші його п'єси були написані в національно-романтичному дусі. Новаторство Ібсена полягає в тому, що драматург розкрив можливість аналітичної композиції, наповнив її новим змістом.
В основу драми Ібсен поклав реальну подію. Прототипом Нори стала норвезько-датська письменниця Лаура Кілер. Саме її життя стало основою для сюжету «Лялькового дому».
Композиція п’єси «Ляльковий дім» має аналітичний характер. Драматург доводить, що злагода, комфорт, у яких живуть його персонажі, а також нібито доброзичливі взаємини між ними є оманою. У такий спосіб він розкриває суперечності сучасного йому світу. Драму Г. Ібсена називають не тільки аналітичною, але й інтелектуально-аналітичною, бо вона завершується інтелектуальним осмисленням персонажами власного життя.
 «Ляльковий дім» – це дім фальшивих цінностей, за якими крилися егоїзм, духовна порожнеча, роз’єднаність людських душ. У цьому домі не жили, а лише грали у кохання, сімейну злагоду і навіть людську гідність і честь.
Головними героями є адвокат Хельмер, його дружина Нора, доктор Ранк, Фру Лінне; а також приватний повірений Крогстад, троє маленьких дітей Хельмерів, Анна-Марія – їхня нянька, служниця Хельмерів, посильний.
Далі  - у файлі