15—16. Вертикальна поясність у горах. Азональні комплекси.

Вертикальна поясність — це зміна природних умов і типів ландшафтів у горах зі збільшенням висоти. Вона подібна до широтної зональності, але відбувається по вертикалі, залежно від висоти над рівнем моря.
Азональні природні комплекси — це природні зони, які не залежать від кліматичних зон, а формуються під впливом специфічних місцевих умов.
Водні маси — це великі об’єми води в океанах і морях, що мають однорідні фізичні і хімічні властивості (температура, солоність, густина).

Практикуймо

2. Поясніть причину того, що межі поясів є на різній висоті південного та північного схилів.
Південний схил отримує більше сонячного тепла в порівнянні з північним. Південні схили гір у Північній півкулі отримують більше сонячного світла і тепла, що дозволяє кліматичним поясам підніматися на більшу висоту порівняно з північними схилами, які отримують менше сонця і залишаються прохолоднішими. Ця різниця впливає на розташування меж кліматичних поясів на різних схилах.

Практикуймо

1. Розгляньте карту «Географічні пояси та природні зони світу» в атласі та визначте, в якому географічному поясі області вертикальної поясності займають найбільшу площу.
Області вертикальної поясності займають найбільшу площу у горах помірного географічного поясу. Це пояснюється кількома чинниками:

Різноманітність кліматичних умов:
Помірний пояс охоплює території з чотирма вираженими сезонами, що сприяє значній різноманітності природних зон на різних висотах.

Велика протяжність гірських систем:
У помірному поясі розташовані великі гірські системи, такі як Альпи в Європі, Анди в Південній Америці, Скелясті гори в Північній Америці, Гімалаї в Азії та інші.

Широкий діапазон висот:
Високі гори у помірному поясі забезпечують широкий діапазон висот, що сприяє чітко вираженій вертикальній зональності.

    Приклади гірських систем з вираженою вертикальною поясністю:

    Гімалаї (Азія):
    Гімалаї, розташовані переважно в помірному поясі, мають дуже виражену вертикальну поясність. На різних висотах тут можна зустріти ліси, альпійські луки та льодовики.

    Альпи (Європа):
    В Альпах, що простягаються через кілька країн Західної та Центральної Європи, вертикальна поясність також добре виражена, починаючи від лісів і закінчуючи льодовиками.

    Анди (Південна Америка):
    Анди, що тягнуться уздовж західного узбережжя Південної Америки, мають різноманітні кліматичні умови від тропічних лісів біля підніжжя до холодних льодовиків на вершинах.

    Скелясті гори (Північна Америка):
    В Скелястих горах вертикальна поясність також добре виражена, з різними екосистемами на різних висотах, від лісів до альпійських луків і льодовиків.

      Помірний географічний пояс забезпечує найбільшу площу для областей вертикальної поясності завдяки різноманітним кліматичним умовам, великій протяжності гірських систем і широкому діапазону висот.

      2. Опрацюйте інформацію в інтернеті та здійсніть віртуальну мандрівку «Підняття на Еверест: підготовка спорядження».
      Підняття на Еверест вимагає ретельної підготовки та спеціального спорядження. Ось кроки підготовки та перелік необхідного спорядження для успішного сходження.

      1. Підготовка до подорожі

      1. Фізична підготовка:
        • Тренування витривалості: біг, плавання, велоспорт.
        • Силові тренування: підготовка м’язів для тривалих навантажень.
        • Висотні тренування: сходження на менші вершини, щоб акліматизуватися.
      2. Психологічна підготовка:
        • Вивчення технік медитації та контролю дихання.
        • Підготовка до можливих труднощів та стресових ситуацій.
      3. Медичне обстеження:
        • Консультація з лікарем, перевірка здоров’я, вакцинації.
        • Знання першої допомоги та дій при висотній хворобі.

      2. Спорядження для підняття

      1. Одяг:
        • Базовий шар: термобілизна для відведення вологи.
        • Середній шар: флісові куртка та штани для утеплення.
        • Зовнішній шар: вітронепроникна і водонепроникна куртка та штани.
        • Головні убори: тепла шапка, баф для обличчя, сонцезахисний капелюх.
        • Рукавиці та рукавички: легкі рукавички та утеплені рукавиці.
      2. Взуття:
        • Трекінгові черевики: зручні, водонепроникні.
        • Альпіністські черевики: для високих висот.
        • Теплі шкарпетки: вовняні та синтетичні.
      3. Захисне спорядження:
        • Сонцезахисні окуляри: з високим рівнем захисту.
        • Крем від сонця: з високим фактором захисту.
        • Ліхтарик: налобний, з запасними батарейками.
      4. Альпіністське спорядження:
        • Рюкзак: великий для основного спорядження та маленький для денних переходів.
        • Трекінгові палки: для стабільності на маршруті.
        • Льодоруб: для підтримки та безпеки на льоду.
        • Кішки: для зчеплення з льодом та снігом.
        • Шолом: для захисту голови.
        • Страхувальна система: пояс, мотузки, карабіни.
      5. Кемпінгове спорядження:
        • Намет: легкий, витривалий до вітру та холоду.
        • Спальний мішок: екстремально теплий для високих висот.
        • Килимок: для ізоляції від холодної землі.
        • Пальник та газові балони: для приготування їжі.
      6. Їжа та вода:
        • Сушені продукти: легкі та енергетичні.
        • Вода: достатній запас та система очищення.
        • Термос: для гарячих напоїв.
      7. Аптечка першої допомоги:
        • Ліки від висотної хвороби.
        • Антибіотики, знеболювальні.
        • Бинти, пластирі, антисептики.

      3. Фінальна підготовка

      1. Планування маршруту:
        • Вивчення карти, визначення ключових точок.
        • Ознайомлення з погодними умовами.
      2. Пакування:
        • Перевірка та пакування всього спорядження.
        • Зважування рюкзаків, щоб уникнути перевантаження.
      3. Тренувальні сходження:
        • Останні підйоми на менші гори для перевірки спорядження та фізичної форми.

      Підготовка до сходження на Еверест потребує ретельного планування і надійного спорядження. Важливо бути готовим до різних умов і ситуацій, які можуть виникнути під час підйому. Успішне сходження залежить від вашої фізичної та психологічної підготовки, правильного спорядження та знань про гору.

      Практикуймо

      1. Підготуйте для командної гри-квесту «Природні зони та вертикальні пояси» кілька запитань про природні зони та висотні пояси в горах.

      Командна гра-квест «Природні зони та вертикальні пояси»

      Ось кілька запитань для вашої гри-квесту, які допоможуть учасникам дізнатися більше про природні зони та вертикальні пояси в горах.

      Запитання про природні зони

      1. Яка природна зона характеризується наявністю вічної мерзлоти і низькою рослинністю, такою як мохи та лишайники?
        • Відповідь: Тундра
      2. У якій природній зоні розташовані великі тропічні дощові ліси, де випадає найбільше опадів протягом року?
        • Відповідь: Тропічні дощові ліси
      3. Яка природна зона переважає в центральних частинах Євразії і Північної Америки, відома своїми безлісими рівнинами та багатою трав’янистою рослинністю?
        • Відповідь: Степи (або Прерії в Північній Америці)
      4. Яка природна зона характеризується гарячим та сухим кліматом і наявністю пустель, таких як Сахара та Гобі?
        • Відповідь: Пустеля
      5. У якій природній зоні переважають хвойні ліси і суворий клімат, зокрема в Сибіру і Канаді?
        • Відповідь: Тайга

      Запитання про вертикальні пояси в горах

      1. Який пояс у горах знаходиться на найнижчих висотах і зазвичай має такі ж природні умови, як прилеглі рівнини?
        • Відповідь: Передгір’я
      2. Як називається пояс у горах, де переважають хвойні ліси?
        • Відповідь: Середньогір’я
      3. У якому поясі гір розташовані альпійські луки, де ростуть низькорослі трави і кущі?
        • Відповідь: Альпійський пояс
      4. Який пояс у горах характерний для висот понад 4000 метрів, де знаходяться вічні льодовики і відсутня рослинність?
        • Відповідь: Нівальний пояс
      5. Як називається кліматична зона у високих горах, де температура знижується з висотою, а рослинність змінюється від лісів до луків і льодовиків?
        • Відповідь: Висотна поясність

      Додаткові завдання

      Визначте природну зону за описом:

      1. Ця зона характеризується сухим кліматом, піщаними або кам’янистими пустелями та дуже рідкісною рослинністю.
        • Відповідь: Пустеля
      2. Тут знаходяться великі площі хвойних лісів, переважають сосни та ялини, а зими холодні та сніжні.
        • Відповідь: Тайга

      Визначте пояс у горах за описом:

      1. Цей пояс знаходиться на висоті приблизно 1500-3000 метрів і має густі ліси, де переважають хвойні дерева.
        • Відповідь: Середньогір’я
      2. На цій висоті в горах майже немає дерев, але є багато трав і кущів, які утворюють зелені луки.
        • Відповідь: Альпійський пояс

      План характеристики природної зони:

      1. Географічне положення:

      • Де розташована зона?
      • Які її межі?
      • З якими іншими природними зонами вона межує?

      2. Клімат:

      • Який тип клімату панує в зоні?
      • Які середні температури повітря взимку та влітку?
      • Яка кількість опадів випадає протягом року?
      • Які вітри переважають?

      3. Рельєф:

      • Який рельєф характерний для зони?
      • Чи є в зоні гори, рівнини, чи інші форми рельєфу?
      • Як рельєф впливає на клімат та інші компоненти природної зони?

      4. Грунти:

      • Які типи ґрунтів поширені в зоні?
      • Як ґрунти формуються під впливом клімату, рослинності та інших факторів?
      • Яка родючість ґрунтів?

      5. Водні ресурси:

      • Які водні ресурси є в зоні?
      • Які річки, озера, та інші водойми тут розташовані?
      • Як водні ресурси використовуються людиною?

      6. Рослинний світ:

      • Які типи рослинності характерні для зони?
      • Які основні рослинні угруповання можна виділити?
      • Які рослини зони є ендемічними (тобто, не зустрічаються більше ніде на Землі)?
      • Як рослинний світ пристосувався до умов життя в цій зоні?

      7. Тваринний світ:

      • Які тварини мешкають в зоні?
      • Які основні групи тварин можна виділити?
      • Які тварини зони є ендемічними?
      • Як тваринний світ пристосувався до умов життя в цій зоні?

      8. Господарська діяльність людини:

      • Які види господарської діяльності ведуться в зоні?
      • Як людина використовує природні ресурси зони?
      • Які проблеми екології виникають внаслідок господарської діяльності людини?
      • Що можна зробити для збереження природи зони?

      9. Охорона природи:

      • Які заповідники та інші природоохоронні території створені в зоні?
      • Які заходи проводяться для збереження природи зони?

      10. Цікаві факти:

      • Чи є в зоні якісь унікальні природні явища або об’єкти?
      • Які легенди та перекази пов’язані з цією зоною?
      • Чому цю зону важливо вивчати та берегти?

      Практикуймо

      1. За картосхемою (мал. 43) прослідкуйте зміну середньорічної температури вод у різних океанах. Який, на вашу думку, найтепліший океан?

      Однозначно відповісти на це питання складно, адже температура води в океанах постійно змінюється залежно від багатьох факторів, таких як сезон, течії, глибина та погодні умови.Проте, протягом останніх років спостерігається стійка тенденція до потепління всіх океанів.

      Згідно з деякими дослідженнями, Індійський океан може вважатися найтеплішим, адже його середня температура поверхневих вод трохи вища, ніж в інших океанах.

      Однак, Тихий океан, як найбільший і найглибший, має значні обсяги води, які поглинають величезну кількість тепла, тому його загальний тепловий запас може бути й більшим.

      Варто також зазначити, що Ель-Ніньо, природне кліматичне явище, яке періодично виникає в Тихому океані, призводить до його додаткового потепління.

      Отже, найтепліший океан у певний момент часу може змінюватися залежно від поточних умов.

      Наразі Індійський океан лідирує за середніми показниками температури, але Тихий океан не можна скидати з рахунків через його значні розміри та вплив Ель-Ніньо.

      2. За картосхемою (мал. 43) прослідкуйте зміну солоності вод океанів. Який із них, на вашу думку, найсолоніший?

      Найсолонішим океаном однозначно є Атлантичний океан. Його середня солоність становить 35,4 ‰, що трохи вище, ніж в інших океанах:

      • Тихому – 34,7 ‰;
      • Індійському – 34,7 ‰;
      • Північному Льодовитому – 32,2 ‰.

      Існує декілька факторів, які роблять Атлантичний океан таким солоним:

      • Випаровування: У тропічних широтах Атлантики, де спостерігається висока температура та інтенсивне випаровування, з поверхні океану випаровується більше води, ніж випадає опадів. Це призводить до концентрації солі у воді, що залишається.
      • Обмежений водообмін: Атлантичний океан порівняно мало пов’язаний з іншими океанами, що обмежує надходження прісної води та розведення солі.
      • Середземномор’я: Це закрите море, з’єднане з Атлантичним океаном через Гібралтарську протоку, має ще вищу солоність (до 39 ‰) через сильне випаровування.

      Важливо зазначити, що солоність води в океанах не є однорідною. Вона може змінюватися залежно від географічного розташування, глибини, сезону та інших факторів.

      Однак, загалом Атлантичний океан залишається найсолонішим з усіх чотирьох.

      Зміст підручника