Природні комплекси материків та океанів є сукупністю взаємопов’язаних природних елементів – клімату, грунтів, рослинного і тваринного світу, водних ресурсів, що формують єдину систему.
1. Які існують види природних комплексів?
Природні комплекси — це поєднання і взаємодія різних елементів природи на певній території. Ось основні види:
- Географічні зони — великі території, як тундра, степи або тропічні ліси, з однаковими кліматом і природою.
- Ландшафти — менші території, які включають рельєф, рослинність, води та інші складові природи.
- Екосистеми — ще менші комплекси, де живі організми взаємодіють із середовищем (наприклад, ліс або озеро).
Ці комплекси можна розділити за масштабом: від великих географічних зон до невеликих екосистем.
2. Чим вони відрізняються?
Природні комплекси відрізняються за розміром, складом і рівнем взаємодії між їх складовими.
3. Як змінюються природні комплекси з широтою та висотою?
З широтою:
- Температура: Чим далі від екватора, тим холодніше.
- Рослинність: На екваторі — джунглі, далі — ліси, степи, тундра, а на полюсах — льодовики.
- Тварини: В тропіках живуть мавпи, а на півночі — полярні ведмеді.
З висотою:
- Температура: Чим вище в гори, тим холодніше.
- Рослинність: Внизу — ліси, вище — луки, на вершинах — тільки мохи або сніг.
- Тварини: На різних висотах живуть різні види, як і в різних зонах.
Клімат стає холоднішим, а природа змінюється від тропічної до арктичної з підвищенням широти і висоти.
ПЕРЕВІРТЕ ТА ОЦІНІТЬ СЕБЕ.
1. Наведіть приклади зональних та азональних природних комплексів. Покажіть їх на карті природних зон (мал. 1 параграфа).
Природні комплекси можна поділити на зональні та азональні залежно від їх розташування та умов формування.
Зональні природні комплекси:
Зональні комплекси формуються під впливом кліматичних умов, які змінюються з широтою.
- Тундра: Розташована в північних широтах, з коротким холодним літом і довгою зимою. Тут переважають мохи, лишайники, карликові чагарники.
- Тайга: Північні хвойні ліси з суворими зимами і коротким літом. Основні дерева — ялина, сосна, модрина.
- Степи: Розташовані в помірних широтах, де клімат тепліший і сухіший. Тут переважають трав’янисті рослини, наприклад, ковила.
- Пустелі: Переважно в тропічних і субтропічних зонах, з дуже сухим і жарким кліматом. Рослинність представлена кактусами, колючками.
Азональні природні комплекси:
Азональні комплекси не залежать від широти і формуються під впливом інших факторів, таких як рельєф, ґрунти, водні умови.
- Річкові долини: Наприклад, долина Дніпра. Тут формуються лісові і болотні комплекси незалежно від зональності.
- Гірські ландшафти: Карпати або Кавказ. Рослинність і клімат змінюються з висотою, але не залежать від широти.
- Болота: Полісся в Україні — великі болотні масиви, які можуть бути в різних кліматичних зонах.
- Лимани: Наприклад, Куяльницький лиман в Україні — комплекс, що формується внаслідок взаємодії річкових і морських вод.
Зональні комплекси залежать від клімату і широти, тоді як азональні — від місцевих умов, таких як рельєф або наявність води.
2. Що таке широтна зональність? За допомогою карти природних зон доведіть, що розташування природних зон на материках підпорядковане закону широтної зональності.
Широтна зональність — це зміна природних зон від екватора до полюсів у залежності від широти. Чим далі від екватора, тим холодніше і змінюється природа.
На карті:
- Екваторіальні ліси — на екваторі, де тепло і волого.
- Саванни і пустелі — в тропіках, де сухіше.
- Степи і ліси — у середніх широтах, де помірний клімат.
- Тайга — у північних широтах з холодною зимою.
- Тундра і льодовики — ближче до полюсів, де дуже холодно.
На карті природні зони розташовані паралельно екватору, що підтверджує широтну зональність.
3. Чим пояснюється чергування природних комплексів (вертикальних поясів) у горах?
З пониженням температури повітря з висотою (азональні природні комплекси)
ОБЕРІТЬ, ЩО ВАМ ЦІКАВО
1. Уявіть, що вас запросили до участі в підкоренні найвищої вершини світу — Джомолунгми. Поміркуйте, які речі вам потрібно взяти із собою та як підготуватися до складного сходження.
Підготовка:
Фізичні тренування:
- Кардіо: Біг, плавання, велосипед.
- Сила: Тренування для ніг, рук і спини.
- Висотні тренування: Тренуйтесь на висоті або використовуйте спеціальні тренажери.
Медичний огляд:
- Перевірте здоров’я у лікаря і отримайте рекомендації.
Що взяти з собою:
Одяг:
- Термобілизна (теплі шкарпетки і нижня білизна).
- Флісові кофти або пуховики.
- Водонепроникна і вітрозахисна куртка і штани.
- Теплі рукавички, шапка, шарф, захисні окуляри.
Обладнання:
- Високі утеплені черевики.
- Льодоруб, кішки (металеві списи для льоду), мотузки, карабіни.
- Снігова лопата, лавинний радар (для безпеки).
Їжа та вода:
- Калорійні сухі пайки, енергетичні батончики.
- Фільтр для води або таблетки для очищення.
Медичні засоби:
- Аптечка з основними ліками.
- Засоби від головного болю.
Навігація:
- GPS або компас.
- Карта маршруту.
Техніка:
- Фотоапарат або камера.
- Сонячні панелі або акумулятори для заряджання пристроїв.
Безпека:
- План маршруту: Позначте важливі точки і місця для відпочинку.
- Акліматизація: Виділіть дні для акліматизації на висоті.
- Погода: Перевіряйте прогноз і будьте готові до будь-яких змін.
Складіть короткий опис підйому на вершину з огляду на зміну природних комплексів із висотою.
Під час підйому на вершину спостерігається поступова зміна природних комплексів, що пов’язано зі зміною висоти над рівнем моря. На початку шляху, в низинах, переважають густі ліси, де ростуть дуби, буки та інші широколистяні дерева. В міру підйому ліси поступаються місцем хвойним деревам, таким як сосни та ялини, а підлісок стає менш густим. Вище 1500–2000 метрів починаються альпійські луки, де ростуть низькорослі трави, чагарники та квіти, що пристосувалися до суворих умов. На найвищих ділянках вершини домінують голі скелі, льодовики і снігові поля, де рослинність майже відсутня.
2. Порівняйте та оцініть умови життя людей у різних природних зонах. Які природні зони ви вважаєте найбільш сприятливими для проживання, а які, навпаки, — несприятливими? Поясніть свою думку.
Природні зони світу значно відрізняються за своїми умовами, що суттєво впливає на можливості та якість життя людей у них. Розглянемо деякі основні природні зони та їхні особливості з точки зору умов для проживання.
1. Лісова зона (помірний клімат)
Ліси помірного клімату, такі як змішані і широколистяні ліси, пропонують сприятливі умови для життя. Тут є родючі ґрунти, достатньо води, помірний клімат із чіткими сезонами. Такі умови сприяють сільському господарству, розвитку міст і комфортному проживанню.
2. Степи та лісостепи
Ці зони мають менш сприятливий клімат, але все ж придатні для життя. Хоча вологи тут менше, ніж у лісовій зоні, родючі чорноземи роблять степи хорошими для землеробства. Однак, сильні вітри і періодичні посухи можуть створювати певні труднощі.
3. Пустелі та напівпустелі
Ці зони є найбільш несприятливими для життя. Відсутність води, екстремальні температури та бідні ґрунти роблять сільське господарство і осіле життя практично неможливими. Проте в деяких регіонах пустель, наприклад, оазисах, можуть існувати невеликі поселення.
4. Тундра та арктичні зони
Тундра характеризується суворим кліматом, низькими температурами, коротким вегетаційним періодом і обмеженою кількістю придатних для сільського господарства земель. Життя в таких умовах потребує спеціалізованих методів ведення господарства і є складним, тому тундра також вважається несприятливою для постійного проживання.
5. Тропічні ліси
Тропічні ліси багаті на біорізноманіття і мають постійний теплий клімат, але висока вологість, велика кількість опадів і ризик поширення тропічних хвороб ускладнюють життя людей. Розвиток інфраструктури тут також може бути складним через густу рослинність і складні ландшафти.
Оцінка умов життя
Найбільш сприятливими для проживання можна вважати помірні лісові зони та лісостепи, де клімат м’який, а природні ресурси дозволяють розвивати сільське господарство, промисловість і міське життя. Натомість найбільш несприятливими є пустелі, тундра та арктичні зони, де умови занадто екстремальні для комфортного проживання і ведення господарства.
ПРАКТИЧНА РОБОТА 9.
Характеристика природних зон своєї місцевості.
1. Визначте, у межах якої природної зони (природних зон) розташована ваша місцевість. Для цього скористайтеся картою природних зон (мал. 1 параграфа).
2. Опишіть природні компоненти зони за планом:
1) тип і риси клімату;
2) ґрунти;
3) характерні представники рослинного та тваринного світу.
3. Дізнайтеся, які компоненти природної зони зазнали найбільших змін через господарську діяльність людей.
Лісостепова зона.
1. Тип і риси клімату
Лісостепова зона характеризується помірно континентальним кліматом, з чітко вираженими сезонами. Літо тут тепле або навіть спекотне, з середньою температурою липня близько +18°C до +25°C. Зима холодна, середня температура січня коливається від -5°C до -15°C. Опади розподіляються нерівномірно: більшість їх випадає в теплу пору року, а загальна річна кількість становить від 400 до 600 мм. Клімат дозволяє вирощувати різноманітні сільськогосподарські культури, що робить цю зону сприятливою для землеробства.
2. Ґрунти
Лісостепова зона славиться своїми родючими чорноземами, які вважаються одними з найкращих ґрунтів для землеробства. Чорноземи мають високу природну родючість завдяки великому вмісту гумусу (до 10%) і хорошій структурі. Крім того, зустрічаються сірі лісові ґрунти, особливо в лісистих ділянках, які теж придатні для сільського господарства, але мають дещо нижчу родючість порівняно з чорноземами.
3. Характерні представники рослинного та тваринного світу
Лісостепова зона відзначається поєднанням лісових і степових екосистем. У лісових ділянках ростуть дуби, граби, липи, клени, в підліску — ліщина, калина, бузок. Степові ділянки вкриті ковилою, типчаком, полином, кострицею. Рослинний світ багатий на різноманітні трави і квіти, які пристосувалися до умов помірного клімату.
Тваринний світ лісостепу також різноманітний. У лісах зустрічаються лисиці, зайці, дикі кабани, олені, різні види гризунів і птахів, такі як синиці, дятли, яструби. В степових ділянках мешкають степові орли, ховрахи, тушканчики, а також степові вовки і лисиці.
4. Зміни через господарську діяльність
Найбільших змін у лісостеповій зоні зазнали рослинні комплекси. Інтенсивна сільськогосподарська діяльність, розорювання степів та лісових масивів призвели до значного скорочення природних екосистем. Багато степових ділянок перетворено на орні землі, що зменшило біорізноманіття і змінило природні ландшафти. Знищення лісів для розширення сільськогосподарських угідь і потреб промисловості також вплинуло на стан ґрунтів, які стали більш уразливими до ерозії.