стародавня історія України

Слов'янські боги

Білбог — бог примирення і згоди, дружби і щирості, добра, удачі, щастя і блага, а також покровитель мистецтв і торгівлі. Йому приносяться жертви у вигляді веселощів, ігор і радісного бенкетування.
Білун — бог неба; верховне божество, рівнозначне наддніпрянському Білобогові.
Віли — богині долі, які, згідно з повір’ям, присутні під час народження дитини й визначають її долю, вселяють в неї душу.

Слов'янська міфологія. Божества слов'ян

Амбарник  — дух комор і сараїв. Стежить за господарством і господарським достатком.
Анчутка — в східнослов’янській міфології злий дух, одна з російських назв чортенят, яка ймовірно походить від назви балтійської качки.
Аука — маленький, пузатенький, з надутими щоками незначний дух лісу, який не спить ні взимку, ні літом і любить морочити людину.

Слов'янська міфологія. Міфічні істоти слов'ян

Алатир — священний «живий» камінь, що лежить у Вирії під «першодеревом світу» Прадубом.
Алконост — дивовижна птиця, мешканка Вирію — слов’янського раю.
Арись-Поле — один із найдревніших образів слов’янської міфології. Казковий сюжет про матір-рись був навіть поширеніший, ніж мотив утоплої красуні і перетворення її на рибу або русалку.

Велике переселення народів і розвиток історичних подій на території України

Варвари

Межа античності й Середньовіччя для Європи була пов’язана в часі з масовими переміщеннями германських, сарматських, слов’янських й інших племен та їх вторгненням на територію Римської імперії, яке отримало умовну назву Велике переселення народів (IV—VII ст.). Це була доба становлення перших варварських держав в Європі, які, на відміну від античних, від первісного ладу перейшли відразу до феодального, а не до рабовласницького.
Прологом Великого переселення народів було поступове переміщення сарматського племені аланів і германського племені готів в українське Причорномор’я.

Проблема етногенезу слов’ян

слов'янське поселення

Етногенез (від грецького «етнос» — плем’я, народ, «генезіс» — походження, виникнення) — процес формування народності. Відомо, що український народ походить від східної групи слов’ян. Історики, етнографи, археологи, мовознавці, що вивчали процес формування слов’янської народності, виявили факти, які підтверджують безперервність культурного розвитку праукраїнців від часів трипільської культури. Тобто деякі племена предків українців жили на теренах сучасної України з часів енеоліту й частково вціліли всупереч численним вторгненням войовничих кочовиків.

Сторінки