українська література

Народні казки

Про правду i кривду
1.Питання брата
2.Суперечка дядька і небіжа
3.Де знайти правду?
4.Багатство дядька
5.Необмірковане діло
6.Розмова між чортами
7.Допомога небіжа для людей
8.Королівство
9.Спроба дядька
10.Смерть дядька
 
Мудра дівчина
1. Суперечка братів.
2. Похід до пана.
3. Розсудливість пана.
4. Розумна дівчина Маруся.
5. Похід Марусі до пана.
6. Мудрість Марусі.
7. Помилка пана
 

44. Джури козака Швайки. Володимир Рутківський

Барвінок не відповів. Він підвівся, збираючись піти у своїх справах. І раптом завмер. Шерсть на ньому настовбурчилася, загрозливо зблиснули ікла.
Хлопці поглянули в той бік, куди дивився Барвінок, і мимоволі припали до землі.
Вгору по течії піднімалися два човни. Вони пливли до острова. У човнах сиділо троє людей.
Про всяк випадок хлопці причаїлися за кущами. І добре зробили. Бо коли човни підпливли трохи ближче, у передньому весляреві вони упізнали Тишкевича.
 
ТИШКЕВИЧ

43. Джури козака Швайки. Володимир Рутківський

Спочатку хлопці поводилися насторожено. Навіть Грицикові було моторошно. Раніше він гадав, що треба стерегтися лише татар. А тепер, виявилося, і серед своїх є не кращі. Тож за кожним кущем йому ввижалася небезпека. Сплесне риба хвостом - і Грицик миттєво озирається в той бік. Прошарудить у кущах якесь звірятко - і йому ввижається, що до них підкрадається сам Тишкевич. Лише по доброму сніданку (з тих запасів, що їх залишили дорослі воронівці), Грицик трохи посміливішав.
- Слухай, Саньку, - сказав він. - А чого це ми з тобою тремтимо на кожен шурхіт?

42. Джури козака Швайки. Володимир Рутківський

- Хоч врятувався хтось? - порушив мовчанку Левко Заярний.
Швайка у відповідь стенув плечем.
- Цього я не знаю, - сказав він трохи згодом. - Та будемо сподіватися на краще. А що твоє серце відчуває? - неначе жартома звернувся він до Санька. Проте очі його дивилися серйозно.

41. Джури козака Швайки. Володимир Рутківський

- Заспокойся, Барвінку, - поспішно мовив Швайка. - То я пожартував.
Вовк з докором поглянув на свого хазяїна, і, якби міг говорити, то, певно, сказав би: «Ну й дурні ж твої жарти, хазяїне!». Проте говорити Барвінок ще не навчився, то ж знову повернувся до кісток.
- Якби був хто з татар, то після свисту я навряд чи зміг би його зупинити, - пояснив Швайка. - Так що свистіти без потреби не радив би. А як ти, Мацику, здогадався, що він був поруч тебе?

Сторінки