Людина з «порожнім серцем»

старенька

В усіх народів і в усі часи юнаки були воїнами, захисниками рідного краю і отчого дому. їх виховували мужніми, сміливими, вправними і вірними обов’язку. Не таким виріс Архип. Його серце було порожнім, він не знав почуття любові до ближніх. Тому в годину небезпеки думав перш за все про свій порятунок. Не вразила його і смерть рідної неньки від ворожої стріли, не запалила душу гнівом, бо порожня та душа. Тому справедливими були слова докору й осуду, сказані ялиною на адресу Архипа. Як і справедлива кара — перетворення в камінну голову. Таку вражаючу легенду витворила народна уява, бо хотіли люди, щоб наступні покоління виростали сильними, люблячими свій край, такими, в серцях яких не згасне священний вогонь любові до матері. А зрадники щоб знали, що їх чекають людське презирство ц кара, якщо не людська, то Божа.