Біблійні терміни. Буква С

розп'яття

Саваоф (євр.) - (іуд., христ.) одне з імен Бога.

Савонарола, Джироламо (1452-98) - італ. релігійний реформатор, проповідник, абат домініканського монастиря у Флоренції.

Саддукеї - течія в іудаїзмі (ІІ ст. до н.е. - І ст. н.е.), відзначалася раціоналізмом.

Сакральне (лат. священне) - на відміну від мирського, те, яке пов`язане зі сферою божественного: віра, таїнства, культ.

Сатана - Див. Диявол.

Сатанізм - 1) поклоніння Сатані. 2) рух, започаткований на межі ХІХ та ХХ ст. Е.О.Кроулі.

Свідки Єгови - релігійна течія, заснована в США в кін. ХІХ ст. Ч.Расселом. С.Є. використовують біблійну (в т.ч. христ.) термінологію.

Святе Письмо - сакральні тексти певної релігії. В христ. С.П. є Біблія, в іуд. - Танах, в ісламі - Коран.

Святий Дух - див. Бог-Святий Дух, Трійця.

Святий Переказ - (христ.) постанови семи Вселенських соборів, праці отців церкви - в православ`ї, в католицизмі крім цього - постанови та енцикліки Папи Римського.

Святі - (христ., іслам.) праведники, яким дароване вічне блаженство. Див. Канонізація.

Святі Дари - (христ.) хліб та вино, що перетворюються на Тіло та Кров Христові під час літургії.

Святість - (христ., ісл.) вільність від влади гріха і позначеність божественною благодаттю.

Священнослужитель - (прав., кат.) служитель релігійного культу в сані єпископа, пресвітера (священика) та диякона.

Священство - (прав., кат.) таїнство посвячення в священнослужителі, яке виконується єпископом.

Священне - шановане в певній релігії як таке, що пов'язане зі світом абсолютних цінностей. Див. сакральне.

Секта (лат. вчення) - як правило, зовнішня назва релігійних об`єднань, що виникають як опозиційні щодо традиційних церков.

Семінарія (лат. розсадник) - (прав., кат)середній навчальний заклад для підготовки священнослужителів.

Серафіми (євр. світоносні) - чин ангелів.

Серафім Саровський (1760-1833) - преподобний, один з найшанованіших рос. прав. святих, відомий своїми зціленнями та пророцтвами. Символ віри - (прав., кат.) молитва, що вміщує коротке зведення догматів церкви.

Синагога (грецьк. місце зібрання) - молитовний будинок та громада в іудаїзмі.

Синедріон (грецьк. рада) - вищий судовий та політичний орган в Іудеї на межі н.е., підпорядкований римській владі.

Синергія (від грецьк. співробітництво)- (христ.) поєднання людських зусиль та благодаті у справі спасіння.

Синод (грецьк. зібрання) -дорадчий орган при православних патріархах та при Папі Римському; іноді - вища церковна інституція (в Росії з 1721 р. по 1917 р.).

Сіон - пагорб в Єрусалимі, місце резиденції та фортеці Давида.

Скинія (грецьк. намет) - (бібл.) пересувний храм в часи мандрувань єврейського народу пустелею, прообраз Храму Єрусалимського та християнського храму.

Скит (грецьк.) - (прав.) вид монастирів, розміщених у віддалених, пустельних місцях.

Скрижалі - (бібл.) кам'яні плити, на яких було вибито заповіді, отримані Мойсеєм від Бога на горі Синай.

Собор - (христ.) 1) головний храм міста або монастиря; 2) зібрання представників духовенства певної церкви, або кількох церков. Виділяють Вселенські та помісні С.

Соборність - центральне поняття вчення в православній філософії про добровільне об'єднання людей у лоні церкви на основі любові до Бога та до ближнього, що гармонійно вирішує проблему співвідношення особистості та соціуму. Започатковане А.С.Хомяковим, підтримане В.С.Соловйовим та ін.

Соломон (965-928 р. до н.е.) - біблійний цар, що побудував Єрусалимський Храм. Його вважають автором деяких текстів Старого Завіту. Сотеріологія (грецьк.) - вчення про спасіння, частина богослов`я в різних релігіях.

Софія (грецьк. знання, мудрість) - поняття в античних, гностичних, іуд. та христ. вченнях, що є уособленням розумності створеного світу, іноді ототожнюється з Премудрістю Божою.

Спасіння - в більшості релігій вільність від гріха та досягнення вищого блаженства. Див. Рай.

Спірітизм (від лат. душа, дух) - містична течія з ХІХ ст., прихильники якої практикували спілкування з духами та душами (в т.ч. померлих) з допомогою певних способів або з допомогою медіумів.

Сповідь - зізнання віруючого у своїх гріховних діяннях та помислах. В православ'ї та католицизмі С. здійснюється перед священиком в таїнстві покаяння.

Споглядання - в містичних традиціях практика зосередження та спрямування "внутрішнього зору" на Бога. Спокуса - випробування, в якому проявляються праведні або гріховні властивості душі людини.

Стигмати (грецьк. знак) - виразки на тілі деяких подвижників, що утворююються на місцях, де у розіп'ятого Ісуса Христа були рани від тернового вінця та цвяхів.

Страсний тиждень - (христ.) тиждень перед Пасхою, коли згадують страждання Ісуса Христа.

Страшний суд - (христ.) суд Христа над усіма людьми, який буде проведено відбудеться під час його другого пришестя.

Схима (грецьк.) - (прав.) вищий ступінь чернецтва, який обумовлює суворий монастирський режим та затворництво.

Схоластика (від лат. школа) - (кат.) релігійна філософія, що розвивалася в монастирських школах Європи в ХІ - ХVІ ст.

загрузка...