Литовсько-польський період. ХVІ століття

козацька чайка
1501 Молдова потрапляє у залежність від Османської імперії
1502 Армія союзника Москви — кримського хана Менглі І Герая — у кількості 90 000 воїнів в ході російсько-литовської війни спустошила землі Правобережжя аж до Львова, Любліна і Кракова.
1503 Підписано перемир'я між царем московським Іваном ІІІ і Великим князем Литовським, згідно з яким Іван ІІІ отримав Чернігів, Новгород-Сіверський, Брянськ, Путивль, Гомель, частину смоленських і вітебських земель. Таким чином Велике князівство Литовське втратило близько третини території.
1505 Польській король Олександр Казимирович видає Радомську конституцію. Прикріплення селян до сел.
1507 — 1508 Російсько-литовська війна, завершилась мирним договором: кордони залишались старі, землі Глинських залишались за Великим князівством Литовським.
1508 Виступ проти литовської влади магната Михайла Глинського з братом, їх дії на стороні московських військ і втеча до Москви. Кримсько-татарський набіг на Правобережну Україну.
1509 Кримсько-татарський набіг на Правобережну Україну
1512 Кримсько-татарський набіг на Волинь
1512 — 1522 Російсько — литовська війна. За мирною угодою, до Москви переходили захоплені нею 1514 р. Смоленські землі (23 тис. кв.км), але від претензій на Київ, Вітебськ і Полоцьк, а також на повернення полонених Москва відмовлялась.
1514 В ході війни з Великим князівством Литовським Московія захоплює Смоленськ
1518 Кримсько-татарський набіг на Волинь
1523 Всі володіння сіверських князів увійшли до складу Московії.
1523 Поход козаків на фортецю Очаків
1526 Битва при Могачі: турки захопили Угорщину; у Трансільванії утворилося васальне від Османської імперії князівство Трансільванія(Семигород). 1529 Запровадження 1-го Литовського статуту
1533 — 1538 Після смерті великого московського князя Василія ІІІ править його вдова — Олена Глинська
1534 — 1537 Російсько-литовська війна (Стародубська). Стародуб було знищено. За умовами миру, Велике князівство Литовське повернуло собі Гомельську волость, але спірні Себеж та Заволоччя залишились за Москвою.
1538 Перший відомий набіг козаків на чайках на Очаків.
1547 Іван ІV Грізний приймає царський титул
1552 Іван ІV Грізний здійснює 3-й похід на Казань. Казанське ханство — перша неруська держава, включена до складу Росії.
1552 — 1558 Дмитро Вишневецький («Байда») об'єднав розрізнені козацькі загони і збудував на о. Мала Хортиця першу Запорізьку Січ (Хортицька Січ)
1558 — 1583 Лівонська війна (З 1562 — за участю Великого князівства Литовського): невдала спроба Росії приєднати Прибалтику.
1564 В Польщі з'явився орден ієзуїтів.
1564 — 1593 Томаківська Січ
1566 Запровадження 2-го Литовського статуту.
1569 Люблінська унія: об'єднання Великого князівства Литовського та королівства Польського в єдину державу — Річ Посполиту. При цьому українські землі (Підляське, Брацлавське, Київське, Волинське воєводства) перейшли до польської частини держави, а за Литвою залишились білоруські. Українська шляхта отримувала ті ж права, що і польська.
1571 Кримські татари в останнє спалили Москву.
1572 Виникнення реєстрового козацтва — король Сигізмунд санкціонував створення загону у кількості 300 козаків на чолі з шляхтичем Бадовським. Незабаром загін було розформовано.
1573 Заснування Іваном Федоровим типографії у Львові. Видання Іваном Федоровим у львівській типографії першої книги — «Апостол» Смерть останнього короля з династії Ягеллонів; шляхта отримує право обирати монарха і укладати з ним договір з визначенням прерогатив.
1576 Заснування Острозької греко-слов'яно-латинської колегії (існувала до 1636 р.) і типографії (існувала до 1612 р.)
1578 Король Стефан Баторій встановив платню 600-м козакам і дозволив розташувати в м.Трахтемирові свій арсенал і шпиталь. Керували козаками офіцери-дворяни.
1580 Іван Федоров видає Біблію (1581?) в Острозькій типографії
1583 Взяття козаками Білгорода (Аккермана). Польській король Стефан Баторій для задоволення османського султана наказав стратити 31 козака — учасника штурму.
1588 3-й Литовський статут. Закріпачення селян Брацлавщини і Придніпров'я.
1589 Реєстр козаків визначено у 3 000.
1589 — 1590 Повстання у Білій Церкві.
1591 — 1593 Козацьке повстання на чолі з гетьманом Кшиштофом Косинським.
1593 — 1594 Козацька армія найманців в кількості 12 000 воює в Молдові, внаслідок чого молдовський господар на деякий час визнав себе васалом Габсбургів.
1593 — 1630 Базавлуцька Січ
1594 — 1595 Антипольське повстання у Брацлаві.
1594 — 1596 Повстання в Україні і Білорусі під проводом С.Наливайка і Г.Лободи.
1596 Берестейська церковна унія.