Крилаті вислови. К-Л

арістотель
Каїн За біблійною легендою, Каїн, один з синів Адама і Єви, убив свого брата Авеля (це було перше вбивство на землі). Розгніваний бог поклав на його чоло тавро злочину - "каїнову печать". Легенда про Каїна неодноразово оброблялась письменниками різних часів і народів (наприклад, філософська драма Дж. Байрона "Каїн" (1821), поема І. Франка "Смерть Каїна" (1889) та ін.). У переносному значенні Каїн - злочинець, вбивця, виродок (вживається також як лайливе слово).
Камінь преткновенія Біблійний вислів (Ісаія, 28, 16; Послання апостола Павла до римлян: 9, 31-33, та ін.). Вживається у значенні: перешкода, на яку наражаються в якійсь справі. Крім церконослов'янської форми вислову вживається також українська: "камінь спотикання".
Камо грядеші? Вислів походить з євангельської легенди про зустріч Ісуса з апостолом Петром (Ісус запитав Петра: "Камо грядеші? - "Куди йдеш?"). Цитується іноді латинською мовою: quo vadis?
Канібалізм Канібали - назва, дана Христофором Колумбом людожерному племені індійців-караїбів. Пізніше це слово стало загальною назвою людожерів. У переносному значенні канібалізм - жорстокість, дикунство.
Канни Селище на південному сході Італії, біля якого під час другої Пунічної війни (в серпні 216 р. до н. е.) римські легіони були оточені військами карфагенського полководця Аннібала (рим¬ляни втратили 70 тис. чоловік, карфагеняни -лише 6 тис.). Битва при Каннах увійшла в історію як приклад по¬вного оточення і розгрому ворога.
Кари єгипетські Вираз походить з біблійного міфа про десять кар, яким бог піддав Єгипет за відмову фараона звільнити іудеїв з полону: перетворив воду в кров, наслав жаб, комах, моровицю та ін. (Ісход, 7, 20-21 і далі). У переносному вживанні - великі нещастя.
Карфаген повинен бути зруйнований Вислів належить державному діячеві Стародавнього Риму Катомові Старшому (234-149 до н. е.), який кожну свою промову в сенаті закінчував фразою: "А втім, я думаю, що Карфаген повинен бути зруйнований!" (Карфаген - місто-держава на півночі Африки, політичний і торговельний ворог Риму). Цими словами виражають наполегливу вимогу знищити ворога або подолати перешкоду (часто цитується латинською мовою: Carthaginem esee delendam).
Кастальське джерело За грецькими міфами, джерело на горі Парнас, присвячене Аполлону і музам. У сучасні мові - джерело натхнення.
Квасний патріотизм На початку XIX ст. деякі російські "патріоти" з дворян доходили до того, що пили замість іноземного вина "вітчизняний" кислий квас, носили селянський одяг, відпускали довгі бороди та ін. Вираз іронічно визначає вперту, тупу відданість дрібницям національного побуту (його першим вжив П. В'яземський у "Листах з Парижа", надрукованих в журналі "Московский телеграф". 1827). Цей "ура-патріотизм", який вихваляє усе своє і відкидає чуже, протиставляється справжньому патріотизму, обов'язковою рисою якого є повага до інших народів.
Кимвал брязкаючий Євангельський вираз: "Коли я говорю мовами людськими і ангельськими, а любові не маю, то я - мідь дзвінка і кимвал брязкаючий" (Перше послання апостола Павла до корінфян, 13, 1). Кимвал - старовинний музичний інструмент; являв собою дві порожні металеві півкулі, що, вдаряючись одна об одну, голосно дзвеніли. Вживається у значенні: урочисті, пишномовні, але порожні, беззмістовні висловлювання. Кинути камінь За євангельською легендою, Ісус сказав книжникам і фарисеям, що привели до нього блудницю: "Хто з вас без гріха, перший кинь у неї камінь" (Іоанн, 8, 7). , Вживається у значенні: засуджувати когось, погорджувати кимось.
Китайський мур (стіна) Кріпосна стіна, що була побудована по північному кордону Стародавнього Китаю для захисту від нападів кочових племен. Будівництво стіни, довжина якої сягає 4 тис. км, почалося в 4-3 от. до н. е. Китайський мур - синонім відгородження (ідейного).
Книга життя (книга призначення) Біблійний вислів: у Посланні апостола Павла до філіпійців називаються його сподвижники, "імена яких - у книзі життя" (4, 3). Згадки про книгу життя (призначення), в яку вписуються імена праведників і з якої викреслюються імена грішників, зустрічаються і в інших місцях так званого "святого письма". Вживається у значенні: майбутнє людини, те, що їй "призначене долею".
Книга за сімома печатями Вираз походить з Біблії (Апокаліпсис, 5, 1-3), де так названо таємничу книгу, яку "ніхто не міг, ні на небі, ні на землі, ні під землею, розкрити, щоб подивитися в неї". Вживається у значенні: щось незрозуміле, приховане, неприступне.
Кожний камінь кричить Вираз із Євангелія (Лука, 19, 40). Так говорять про щось надзвичайно жахливе, обурливе.
Коли гора не йде до Магомета, то Магомет іде до гори Існує декілька тлумачень виникнення цього виразу. Вважають, що він походить з одного анекдотичного оповідання про Ходжу Насреддіна, улюбленого героя східного фольклору. Ходжа Насреддін, видаючи себе за святого, сказав, що примусить пальмове дерево підійти до нього. Зрозуміло, цього не відбулося, і тоді він пішов до дерева зі словами: "Пророки і святі вільні від зарозумілості. Якщо пальма не йде до мене, я йду до неї". Оповідання це вміщене в арабському, збірнику, датованому приблизно 1630 р. Відоме турецьке прислів'я твердить: "Гора, гора, подорожуй; якщо гора не подорожує, нехай подорожує святий" (вживання прислів'я простежене до XVII ст.). Англійський філософ Френсіс Бекон ще 1597 р. в нарисі "Про сміливість" розповідає, що Магомет обіцяв народові силою зрушити гору, і коли йому це не вдалося, сказав: "Що ж! Як гора не хоче йти до Магомета, то Магомет піде до неї". У переносному вживанні означає вимушену поступку людини, що взяла на себе забагато.
Колумбове яйце За легендою, один з гостей на обіді у кардинала Мендози, вислухавши розповідь Колумба про відкриття Америки, вигукнув: "Так це ж так просто!". Тоді славетний мандрівник запропонував йому поставити яйце гострим кінцем на стіл. Гість не зумів цього зробити, і Колумб поставив яйце, приплюснувши його ударом.
Коні Апокаліпсису Апокаліпсис - грецька назва Откровення Іоанна Богослова, однієї з книг християнського Нового завіту. Твір цей, основною темою якого є пророцтва про страшний суд і кінець світу, написаний грецькою мовою в 68-69 рр. н. е. У шостому розділі Апокаліпсису розповідається про чотирьох містичних вершників, що їхатимуть на білому, рудому, вороному і блідому конях, несучи людству нещастя і загибель. Образи Апокаліпсису знайшли втілення в літературі і мистецтві (наприклад, гравюри великого німецького художника XVI ст. А. Дюрера, серед яких широко відомі "Чотири вершники Апокаліпсису", поезія В. Я. Брюсова "Конь блед" та ін.).
Корифей У старогрецькій трагедії - проводир, глава хору. Переносне значення слова "корифей": хтось видатний, провідна особа у певній галузі науки чи мистецтва; основоположник, засновник чогось.
Король голий У казці Г. К. Андерсена (1805- 1875) "Новий одяг короля" розповідається про те, як два шахраї взялися пошити одяг для короля з тканини, начебто невидимої для дурнів і тих людей, які перебувають "не на своєму місці". Коли король у новому "одязі" проходив містом, всі голосно вихваляли його неіснуюче вбрання. І тільки один хлопчик вигукнув: "Дивіться, а король зовсім голий!". Вислів уживають, коли йдеться про дискредитовані авторитети, про теорії, лженауковість яких викрита, та ін.
Король Лір Герой однойменної трагедії (1608) В. Шекспіра. Під впливом нещасть, вигнаний з свого дому рідними дочками, сліпий старий Лір, який раніше зневажав людей, починає розуміти, що благородство, любов і дружба повинні бути основою людських стосунків. Уживається для характеристики людей, який ушляхетнило нещастя.
Котурни Особливий вид театрального взуття на дуже високій підошві і каблуках. Старогрецькі та староримські актори одягали котурни при виконанні трагічних ролей: вони збільшували зріст, надавали величності постаті. Вираз "ставати на котурни" є іронічним позначенням фальшивого піднесення, бундючності, пихи.
Крапля камінь точить Вислів, ужитий староримським поетом Овідієм (43 до н. е. - 18 н. е.) у "Листах з Понту": "Крапля точить камінь не силою, а частим падінням". Цей вираз цитується Джордано Бруно в його творі "Свічник" 91582): "Крапля точить камінь не силою, а частим падінням; так і людина стає мудрою не за допомогою сили, а завдяки частому читанню". Є свідчення про те, що подібний вираз зустрічався ще у грецького поета V ст. до н. е. Херілоса Самоського.
Краще пізно, ніж ніколи Цей вислів, поширений у багатьох мовах, наводиться у різних варіантах в "Одіссеї" Гомера, у старогрецького драматурга Евріпіда, у римського оратора Ціцерона та ін. У цитованій формі вираз вперше зустрічається в 4-й книзі "Римської історії від заснування міста" староримського письменника Тіта Лівія (59 до н. е. - 17 н. е.). Вираз став прислів'ям.
Крез Старогрецький історик Геродот (V ст. до н. е.) розповідає про царя Лідії (560-546 до н. е.) Креза, що володів незліченними багатствами. У переносному значенні - багач (при цьому може йтися про багатства не тільки матеріальні, але й духовні).
Крокодилячі сльози Вираз грунтується на старовинному повір'ї, начебто крокодил перед тим як з'їсти свою жертву плаче. Вживається у значенні: лицемірні сльози, роблене співчуття.
Лабіринт Так у давнину звались палаци з багатьма заплутаними переходами і величезною кількістю кімнат, з яких важко було вибратися. Стародавні автори повідомляють про чотири лабіринти: крітський, єгипетський (який, за Геродотом, мав близько 3 тис. кімнат), самоський та італійський. Розкопки дають підстави думати, що в основі цих розповідей лежали історичні факти. Найбільш відомий лабіринт збудований Дедалом для царя Кріту Міноса. У сучасній мові слово це означає не тільки будову із заплутаними ходами, але й складну, заплутану ситуацію, відносини, з яких важко знайти вихід.
Лавровий вінок Лавр - в античному світі дерево, посвячене Аполлонові. Оскільки Аполлон вважався богом-покровителем мистецтв, переможців на змаганнях (музичних, поетичних та ін.) нагороджували вінком з лаврових гілок (звідси слово "лауреат"). Звичай цей зберігся до нашого часу. "Спочити на лаврах" - заспокоїтись на досягнутому; "пожинати лаври"- прославитися.
Лазар. Співати Лазаря У Євангелії (Лука, 16, 20-21) є оповідання про жебрака Лазаря, який, покритий струпами, лежав коло воріт багача і радий був крихтам, що падали з чужого столу. "Співати Лазаря" - прибіднюватись (жебраки співали пісню про Лазаря, намагаючись розчулити слухачів).
Лаконізм Як свідчать стародавні автори, спартанці, що насолювали південно-східну частину Пелопоннесу - Лаконію, славилися своєю мовою: характерними рисами її були надзвичайна простота і небагатослівність. Звідси лаконізм - вміння висловлювати свої думки стисло і чітко.
Лаура Ім'я коханої великого італійського поета доби Відродження франческо Петрарки (1304-1374). Ліричні твори Петрарки, викликані його почуттям до Лаури (318 віршів), становлять найціннішу частину літературної спадщини поета. Любов Петрарки до Лаури символізує глибоке, самовіддане кохання.
Лебедина пісня Вислів грунтується на повір'ї, начебто лебеді співають перед смертю. Виник цей вираз ще в давнину, зустрічається в одній з байок Езопа (VI ст. до н. е.). Брем у "Житті тварин" свідчить, що лебідь перед смертю зітхає дуже мелодійно ("голос його нагадує приємний звук срібного дзвону") і що це могло послужити основою для появи цитованого виразу. Вживається у значенні: останній прояв таланту; ширше - останній вчинок у житті.
Легіон У римській армії військова одиниця, кількісний склад якої змінювався від 3 до 10 тис. чоловік. У переносному значенні - війська; величезна, незліченна кількість людей.
Легше верблюдові пройти крізь голчане вухо, ніж багатому увійти в царство небесне Вираз походить з Євангелія (Матф., 19, 24; Лука, 18, 25). Деякі коментатори Євангелія вважають, що "верблюд" - це товстий корабельний канат, який у давнину робився з верблюжої вовни; інші, сприймаючи слово "верблюд" в його прямому значенні, під голчаним вухом розуміють одні з воріт в стіні Єрусалима, дуже вузькі і низькі. Скоріше всього, це давнє єврейське прислів'я, в якому кожне слово треба розуміти буквально; вказує на неможливість досягення чогось (Г. Дьяченко, Полньїй церков-нославянский словарь, М., 1900, стор. 209).
Лепта (вдовиці) Вислів виник з євангельського оповідання про пожертвування в скарбницю єрусалимського храму; щедрі внески багатих, які жертвують, не бідніючи, протиставлені тут скромному внеску бідної вдови, яка віддала все, що мала, - дві лепти (Марк, 12, 41-44; Лука, 21, 1-4). Лепта-дрібна монета у Стародавній Греції. Вирази "внести свою лепту", "лепта" зараз вживаються у значенні: посильна участь у чомусть. Вислів "лепта вдовиці" має значення: внесок формально малий, але ве ликий своєю внутрішньою цінністю; вживається також іронічно.
Лета. Канути в Лету У грецькій міфології Лета - ріка забуття в підземному царстві Аїді, з якої душі померлих пили воду і забували своє земне життя (Вергілій, Єнеїда, 6). Назва ріки стала символом забуття. Звідси виник вираз "канути в лету" - назавжди зникнути, піти в непам'ять.
Лицар без страху й догани Так названо хороброго і великодушного французького рицаря П'єра дю Террайля Баярда (1476-1524) у книзі, що була озаглавлена: "Приятнейшая история, сочиненная честньїм слугой, о собьітиях й поступках, успехах й подвигах доброго рьіцаря без страха й упрека, славного сеньора Баярда..." (рік видання 1527). Проте дослідники вказують, що так само називали й видатного полководця Франції Луї Тремуйля (1460-1525). Вислів уживається як характеристика людини з високими моральними якостями, мужньої і великодушної.
Лікарю, зцілися сам! Євангельський вислів (Лука, 4, 23), що вживається в значенні: перш ніж осуджувати когось, виправся сам.
Ліхтар Діогена Письменник III ст. н. е. Діоген Лаертський у творі "Життя, учення і думки знаменитих філософів", кн. 4, розповідає, що грецький філосов Діоген із Сінопа (IV ст. до н. е.) одного разу засвітив вдень ліхтар і, ходячи з ним по вулицях, говорив: "Я шукаю людину". Вираз означає: спосіб шукання істини, шукання серед зіпсованого суспільства справжньої людини.
Лукуллівський бенкет За свідченням Плутарха, римський .консул Люцій Ліціній Лукулл (близько 106-56 до н. е.) володів величезними багатствами і прославився розкішними бенкетами, про які не раз згадували його сучасники і пізніші автори.
Людина людині вовк Слова з комедії "Віслюки" староримського письменника Плавта (близько 254-184 до н. е.). Вживається як формула крайнього егоїзму.
Люцифер Люцифер (лат.- світоносець) - ангел, що повстав проти бога і був скинутий з неба. У середні віки - одно з імен сатани, володаря пекла. Світова поезія неодноразово використовувала образ Люцифера для втілення мотивів богоборства і протесту проти деспотизму релігійних авторитетів ("Втрачений рай" Дж. Мільтона, "Каїн" Дж. Байрона, частково "Демон" М. Ю. Лєрмонтова). У сучасній літературній мові слово набуло також значення: нечиста сила (у формі "люципер" вживається як лайка).

загрузка...