Урок 1. Правила поведінки і безпеки життєдіяльності (БЖ) в комп’ютерному класі. Інформація, повідомлення, дані, інформаційні процеси.

 

Мета:

  • навчальна: повторити та закріпити основні поняття та терміни вивчені в 9 класі; розширити поняття:  інформація, повідомлення, дані, інформаційні процеси
  • розвивальна:  розвивати логічне мислення; формувати вміння діяти за інструкцією, планувати свою діяльність, аналізувати i робити висновки;
  • виховна:  виховувати інформаційну культуру учнів, уважність, акуратність, дисциплінованість.

Тип уроку:

  • повторення, систематизації й узагальнення вивченого;

Хід уроку

І. Організаційний етап

  • Привітання з класом
  • Повідомлення теми і мети уроку

Сьогоднішній урок орієнтований на повторення ключових понять та термінів з якими ми познайомились в 9 класі. Також не оминемо і правил поведінки.

ІІ. Актуалізація опорних знань

  • Які види інформаційних систем ви знаєте?
  • Чи є інформаційною системою суспільство? Чому?
  • Що таке інформаційна культура?
  • Яке призначення антивірусних програм?
  • Від яких чинників залежить інформаційна безпека?
  • Назвіть кілька етичних норм поведінки користувача в Інтернеті.

ІІІ. Оголошення теми та мети уроку. Мотивація навчальної діяльності

Сьогодні ми розширимо вивчений раніше матеріал, а це допоможе вам стати успішними людьми не лише в інформаційному, але в оточуючому вас світі.

Яка природа повідомлень?

Ми живемо в матеріальному світі, і все, що нас оточує, можна віднести до фізичних тіл або до фізичних полів. Наприклад,

  • мобільний телефон, який ви використовуєте для спілкування з бать­ками та друзями;
  • супутник, що облітає Землю;
  • однокласник, який допомагає вам здобувати нові знання;
  • гравітаційне поле Землі — фізичне поле, зумовлене тяжінням маси Землі та відцентровою силою, яка виникає внаслідок добового обер­тання Землі.

З курсу фізики відомо, що фізичні тіла та поля перебувають у стані безперервних змін, пов’язаних з обміном енергією та її переходом з однієї форми в іншу. І зміна тіл,

і зміна полів може супроводжуватися появою сигналів. Наприклад,

  • будильник, що «сповіщає» про певний час за допомогою сигналу з мо­більного телефону;
  • супутник пролітаючи надсилає дані на Землю;
  • однокласник, пояснюючи незнайомий матеріал, використовує різні слова чи жести;
  • під впливом сили тяжіння відбувається переміщення пухких гірських порід, мас води, льоду, повітря.

За допомогою послідовностей сигналів різної природи: звуків, тексту, зо­бражень, жестів, графіків, цифрових даних тощо передають повідомлення.

Наприклад, хлопчик слухає музику з плеєра; дідусь читає газету; батько чи­тає повідомлення про прибуття літака на інформаційному табло в аеропорту;

автомобіліст розпізнає жести регулювальника; лікар аналізує графік температури хворого протягом певного періоду; касир сканує вартість товару;

друзі пересила­ють один одному вМв-повідомлення по мобільному те­лефону; мама дивиться виставу в театрі тощо.

У найпростіших випадках сигнал може набува­ти два значення. Наприклад, є вогонь у сигнальній

башті чи його немає, людина з вами згодна (кивок головою) чи ні, учень піднімає руку для відповіді чи ні, існує телефонний зв’язок з потрібним абонентом чи відсутній тощо.

Сприйняті сигнали можуть змінювати властивості об’єктів. Залежно від пристроїв, які використовують для реєстрації сигналів, утворюються різні набори даних. Наприклад,

  • ви отримуєте повідомлення про погоду та вирішуєте, як одягтися, або плануєте свою діяльність і вільний час;
  • залежно від сигналу світлофора приймаєте рішення про перехід дороги;
  • за показниками компаса орієнтуєтеся на місцевості та вибираєте на­прямок руху.

Одні й ті самі повідомлення можна передати за допомогою сигналів різної природи, тобто однакові повідомлення можуть нести різні дані. І навпаки, одні й ті самі дані можна передати за допомогою різної послідов­ності сигналів — тобто повідомлень.

Наприклад, про місце, де можна переходити вулицю пішоходам, мож­на повідомити написом на спеціальному щиті «Перехід» або пофарбувати місце переходу на дорозі білими смугами тощо. Словосполучення «гарна погода» може означати і сонячну погоду, і дощову, і теплий літній день, і морозний зимовий. Слово «голова» може означати голову людини чи тва­рини, або зображення голови, або людину, якщо це керівник, тощо. Ки­вок головою згори донизу в українців означає згоду, а в болгарів — заперечення.

Що таке інформація?

Усі види сигналів можна реєструвати. У момент реєстрації сигналів утворюються дані. Коли ці дані використовує людина, вони стають для неї інформа­ційними даними, або інформацією.

Наприклад, список контактів у вашому телефо­ні — це текстові дані, рінгтон, який звучить під час очікування виклику — звукові дані, показники тем­ператури навколишнього середовища на екрані те­лефона — числові дані, відомості про день, число та місяць — це дані про поточну дату, інформація про місцезнаходження — геодані. Коли власник телефо­ну приймає рішення щодо оповіщення когось із спис­ку контактів про показники температури на обрану дату у визначеному місці, то зафіксовані дані стають інформацією.

Інформація — неозначуване, фундаментальне поняття, як точка на площині в геометрії. Слово «інформація» походить від латинського слова informatio, яке має кілька значень: роз’яснення, виклад, тлу­мачення; представлення, поняття; ознайомлення, просвіта.

Особливість цього поняття в тому, що воно використовується в усіх без винятку сферах людської діяльності: філософії, природничих і гума­нітарних науках, біології, медицині та психології, фізіології людини і тварин, соціології, техніці, економіці, повсякденному житті. Тому тлу­мачення поняття «інформація» залежить від методів певної науки, мети дослідження, конкретної ситуації, моменту часу або просто від життєвого досвіду людини чи навіть її психічного стану.

Якими бувають інформаційні повідомлення?

Інформаційне повідомлення завжди передбачає наявність джерела (відправника), приймача (адресата) і каналу зв’язку між джерелом і при­ймачем. Відправником і приймачем може бути людина, котра викорис­товує комп’ютер. Канал зв’язку — середовище, через яке здійснюється передавання сигналів від джерела до приймача. Наприклад, коли ви роз­повідаєте другу цікаву новину (повідомлення), каналом зв’язку є пові­тря; якщо ви спілкуєтесь по телефону чи надсилаєте одне одному листи, то використовується інший канал. Каналом зв’язку може бути електрич­ний або оптоволоконний кабель, радіохвилі, світлові, звукові хвилі тощо.

Повідомлення можуть бути усними, письмовими чи поданими яки­мось іншим чином. Прикладами повідомлень є показники вимірювально­го пристрою, дорожні знаки, текст телеграми, розповідь оповідача, відпо­відь учня тощо.

Повідомлення, які не потрібні для прийняття рішень, називають надлишковими.

Що означає — отримати інформацію про об’єкт, процес або явище?

Людина має унікальну здатність — опрацьовувати повідомлення. Упродовж життя вона збирає і зберігає інформацію про предмети та яви­ща навколишнього світу. Отримані дані допомагають людині приймати рішення, створювати нові дані та повідомлення.

При цьому об’єкти (від лат. оЬіесШв — предмет, явище) бувають мате­ріальними (людина, море, будівля, автомобіль, космічний корабель, мо­більний телефон, глобус, м’яч тощо) чи нематеріальними (пісня, вірш, формула, зоряне небо та ін.). Крім того, людина спостерігає й вивчає різні явища, такі як веселка, затемнення сонця, грім, землетрус тощо і про­цеси — фотосинтезу, розчинення, випромінювання, кипіння, випікання (хліба), реабілітації після космічного польоту, навчання та ін.

Усі об’єкти мають певні характеристики, до яких можна віднести: ім’я, властивості, дії (які може здійснювати об’єкт або які можна здій­снити з ним) та середовище.

Наприклад, стіл для учня в класі можна описати так: назва — парта, властивості: ширина, довжина, висота, форма, матеріал, колір. З партою можна виконувати такі дії — переносити, фарбувати, ремонтувати, змі­нювати розміри тощо. Середовищем для парти може бути клас, кімната, смітник, вулиця тощо.

Працюючи з об’єктами, людина збирає й запам’ятовує їхні властивос­ті, тобто фіксує і зберігає дані про них. Кожна властивість об’єкта харак­теризується відповідною назвою, або, говорять, параметром, і конкрет­ним його значенням.

Різні об’єкти можуть мати різні параметри з різними значеннями, тобто різні властивості. Схожі об’єкти можуть мати однакові параметри з різними значеннями. Говорять, що вони мають різні значення параме­трів, які можуть виражатися як кількісно, так і якісно.

Кожний об’єкт існує серед інших об’єктів за певних умов. Говорять, що він існує в певному середовищі.

Середовище — сукупність умов, у яких перебуває та діє об’єкт.

Середовище існування риби — водойма чи акваріум, тигра — тропічні ліси, людини — планета Земля. Зрозуміло, що для конкретного об’єкта середовище стає також більш конкретним. Наприклад, середовищем іс­нування великого кита є океан, хоча може бути й великий акваріум. Для учня середовищем можна вважати школу, у якій він навчається, крім того, дім і місто, де він живе. Тобто середовище конкретного об’єкта за­лежить від функцій та дій цього об’єкта при розв’язуванні певних задач.

Як правило, отримати інформацію про той чи інший об’єкт — означає з’ясувати якомога більше даних про нього — значень параметрів, що ха­рактеризують його властивості.

Які процеси називають інформаційними?

Стан об’єкта може послідовно змінюватися під впливом дій, які над ним виконують. Наприклад, якщо гумову повітряну кульку надувати, її форма і розміри поступово змінюватимуться. Якщо вчасно припинити на­дувати кульку, зав’язати та відпустити, то вона підніматиметься вгору.

При цьому якщо недостатньо наповнити кульку повітрям, вона не зле­тить, а якщо занадто — лопне.

Доклавши певних зусиль, можна навчитися кататися на лижах, во­дити автомобіль, пірнати, управляти літаком, робити хірургічні операції тощо.

Якщо воду нагрівати, вона поступово перетвориться на пару й уся випарується з посудини. У морозильній камері вода стане льодом.

Такі зміни називаються процесами.

Процес — певна сукупність дій, спрямованих на досягнення постав­леної мети.

До інформаційних процесів належать: створення, пошук, збиран­ня, зберігання, опрацювання, кодування, відображення, передавання й використання даних.

Такі дані спочатку отримують за допомогою різних засобів і різними шляхами. Дані накопичують і зберігають на різних носіях. За потреби їх відшукують й опрацьовують. Результати опрацювання даних відобража­ють різними способами, зокрема за допомогою різних систем кодування. За необхідності як вихідні дані, так і дані, одержані в результаті опра­цювання, передають різними шляхами та способами, а далі, залежно від приймача та мети, знову опрацьовують і використовують.

Наприклад, щоб переглянути новий кінофільм у кінотеатрі, ви маєте з’ясувати, у якому з кінотеатрів вашого міста та коли цей фільм демон­струватимуть. Для цього ви можете скористатися афішами, опитати дру­зів чи знайомих, зателефонувати до довідкової служби, переглянути відо­мості в Інтернеті, тобто провести певний пошук додаткових даних. Потім ви оберете кінотеатр, зручні для вас дату й час показу фільму, визначите доступну для вас ціну — тобто проаналізуєте отримані дані та приймете рішення. Далі придбаєте квитки й підете на перегляд. Якщо фільм, що вас цікавить, не демонструватимуть у кінотеатрах вашого міста, то ви мо­жете знайти інший шлях — відшукати та купити або позичити у друзів його запис.

У кожному з таких процесів можуть застосовуватися різні засоби й тех­нології, зокрема й автоматизовані — за допомогою комп’ютерних систем.

ІV. Засвоєння нових знань, формування вмінь

Вправа 1. Повідомлення.

Завдання. Доповніть таблицю, що збережена в текстовому документі Пові­домлення у папці Інформаційні технології на спільному ресурсі, прикладами повідомлень та формою їх подання за зразком, поданим у таблиції.

Вправа 2. Дані та професії

Завдання. Створіть карту знань про отримання даних про різні об’єкти, про­цеси чи явища представниками різних професій.

  1. Оберіть професію, яка вас цікавить. Знайдіть інформаційні відомості про методи та засоби пошуку даних представниками обраної професії в Ін- тернеті або опитайте своїх рідних, знайомих.
  2. В обраній програмі для створення карти знань створіть карту, в якій цен­тральним поняттям буде назва професії.
  3. Створіть гілку про методи збирання даних, додайте до вузлів карти поси­лання на інтернет-ресурси, які описують зазначені методи. Додайте зо­браження сучасних засобів, що використовують для реалізації вказаних
  4. методів.
  5. Створіть гілку про дані, які найчастіше отримують представники обраної професії. Додайте до вузлів карти типи описаних даних.
  6. Збережіть карту під іменем Дані та професії як зображення у своїй струк­турі папок.

Обговорюємо разом: Вправа1-7 ст.12

V. Підсумки уроку

Рефлексія

  • Що ми навчились на уроці
  • Що виявилось занадто важким

VI. Домашнє завдання

Підручник  § 1.  ст. 6-13

VIІ.  Оцінювання роботи учнів