Урок 39. Поняття колірної моделі. Формати файлів растрових та векторних зображень

Цілі:
  • навчальна: ознайомити учнів з поняттям колірної моделі, растрових та векторних зображень, їх властивостей, форматами файлів зображень;
  • розвивальна:  розвивати логічне мислення; формувати вміння діяти за інструкцією, планувати свою діяльність, аналізувати i робити висновки;
  • виховна:  виховувати інформаційну культуру учнів, уважність, акуратність, дисциплінованість.
Тип уроку: засвоєння нових знань; 
Хід уроку
І. Організаційний етап
ІІ. Актуалізація опорних знань
Давайте пригадаємо:
  • Для чого використовується комп’ютерна графіка?
  • Які типи зображень використовуються в комп’ютерній графіці?
  • Які є пристрої відображення графічної інформації?
  • Як відображають інформацію на екрані монітора?
  • Як формують текстовий режим відображення на екрані монітора?
ІІІ. Оголошення теми та мети уроку. Мотивація навчальної діяльності
          Графічний тип відображення інформації самий наочний і інформаційно наповнений, тому майже всі інформаційні документи вміщують у собі графічні інформаційні об’єкти та блоки. На цьому уроці ми зосередимось на тому, як же будується таке різноманіття кольорів та їх відтінків та дізнаємось в які формати графічних файлів існують.
IV. Вивчення нового матеріалу
Що розуміють під колірною моделлю?
Серед кольорів розрізняють: некольорові — білий, чорний, відтінки сірого; кольорові — прості (чисті) та змішані. Змішані кольори отриму­ють унаслідок змішування кольорів.
Колірна модель — це спосіб утворення кольору шляхом змішування кольорів.
Колірні моделі є засобом опису колірних відтінків, які можуть бути відтворені переважно на екрані монітора чи за допомогою кольорового принтера.
Для комп’ютерного подання використовують різні колірні моделі, найпоширенішими з яких є подані в таблиці
RGB (від англ. Red, Green, Blue — червоний, зелений, синій) — це найбільш поширений спо­сіб кодування кольору. Використовується під час відображення зображення на екрані моні­тора комп’ютера чи телевізора, демонстрації презентацій, відеофрагментів, графіки. Будь-який колір можна отримати внаслідок зміни яскравості основних кольорів — червоного, зеленого та синього. У моделі RGB кожний з основних кольорів може набувати значень від 0 до 255. Наприклад, RGB(255,0,0) відображатиметься як червоний, оскільки па­раметр червоного кольору заданий його най­більшим значенням, а інші дорівнюють 0.
CMYK (від англ. Cyan, Magenta, Yellow, blacK — блакитний, пурпурний, жовтий, чорний) — відповідає малюванню фарбами на паперовому аркуші та використовується під час створення зображень для подальшого їх друку­вання за допомогою кольорового принтера. Це можуть бути рекламні плакати, фотографії, карти тощо. У цій моделі кожний з основних кольорів може набувати значень від 0 до 100. Ці кольори отримують у результаті віднімання з білого кольору основних кольорів моделі RGB. Чорний колір задається окремо.
При збільшенні кількості фарби зменшується яскравість кольору.
HSB (від англ. Hue, Saturation, Brightness — тон, насиченість, яскравість) — використо­вується для опису кольорів з моделей RGB і CMYK та є найбільш наближеною моделлю до сприйняття кольору оком людини.
Компонентами моделі HSB є:
  • тон (Hue) — конкретний відтінок: черво­ний, жовтий, зелений, пурпурний тощо; насиченість (Saturation) — характеризує інтенсивність або чистоту кольору: змен­шуючи насиченість, ми розбавляємо його білим кольором;
  • яскравість кольору (Brightness) — зале­жить від кількості чорної фарби, доданої до певного кольору: що менше чорної фарби, то більша яскравість кольору.
Для відображення на моніторі комп’ютера модель HSB перетвориться на RGB, а для друку на принтері — на модель CMYK.
Які параметри графічних зображень впливають на їхню якість?
При створенні будь-яких графічних зображень бажано враховувати їхні основні властивості: розмір зображення, глибину кольору, роздільну здатність зображення (розмір пікселів для растрового зображення), ко­лірну модель та обсяг файла, що міститиме це зображення.
Розмір зображення визначається розмірами робочого поля відтворю- вального пристрою й задається в одиницях вимірювання довжини (на­приклад, у сантиметрах або дюймах під час друкування на принтері) чи пікселях (наприклад, під час демонстрації за допомогою монітора чи про­ектора) за шириною та висотою зображення.
Глибина кольору — кількість бітів, які використовуються для пред­ставлення кольору одного пікселя. Визначає метод кодування даних про колір і пропорційну залежність між кількістю бітів двійкового коду ко­льору та кількістю доступних кольорів.
Роздільна здатність вимірюється переважно кількістю крапок, розмі­щених на відрізку розміром один дюйм (англ. dpidots per inch — кра­пок на дюйм).
Що більшою є роздільна здатність зображення, то вищою буде його якість, а відповідно й обсяг файла для збереження зображення. Збільшу­ючи роздільну здатність, зображення роблять детальнішим, але тільки до певного рівня. Причиною цього є обмеження:
  • оптичної роздільної здатності ока — око не розрізняє дуже дрібних деталей;
  • роздільної здатності обладнання — зображення спрощується до максимальної роздільної здатності приладу.
Обсяг файла зображення вимірюється в байтах (Кб, Мб), залежить від глибини кольору, обраної колірної моделі, способу кодування, роздільної здатності для растрового зображення та складності графічних приміти­вів — для векторного.
У яких форматах можна зберігати графічні файли й у чому їхня відмінність?
Є багато форматів для запису графічних зображень у файл. У деяких з них підтримується тільки растрова або тільки векторна графіка, в інших — обидва типи графіки. Розглянемо найпоширеніші формати графічних файлів
Для розміщення на веб-сторінках в Інтернеті використовують растрові зображення у форматах JPG, GIF, PNG, оскільки ці формати передбача­ють стискання даних, і файли мають менший обсяг, ніж відповідні файли форматів без стискання.
V.  Інструктаж з ТБ
VI. Засвоєння нових знань, формування вмінь
Виконання практичного завдання.
Вправа 1. ст. 162
Вправа 3 ст.165
Вправа 4 ст.165
VІІ. Підсумки уроку
Виставлення оцінок.
Провести опитування учнів з наступних питань:
  • сьогодні я дізнався...
  • було цікаво....
  • було важко...
  • я зрозумів, що...
  • тепер я можу...
  • я відчув, що...
  • я навчився...
  • у мене вийшло...
  • я зміг...
  • я спробую...
  • мене здивувало...
  • мені захотілося...
VІІI. Домашнє завдання
Підручник п. 23.3-23.5    ст. 160-165
IХ.  Оцінювання роботи учнів