Українські землі в кінці ХVII – у першій половині XVIII ст. Особи

софіївська дзвінниця

Анна Іоанівна російська імператриця, яка після смерті Данила Апостола заборонила обирати нового гетьмана, запровадивши у 1734 р. Правління Гетьманського уряду

Апостол Данило лівобережний гетьман 1727-1734 рр.,діяльність якого визначалася «Рішительними пунктами» - одностороннім царський указом, який повністю регламентував діяльність гетьмана. За часів гетьманування Данила Апостола права та привілеї Гетьманщини були частково відновленні

Величко Самійло автор козацького літопису 1720 р., у якому відображені події в Україні 1648-1700 рр.

Верлан сотник, керівник першої хвилі гайдамацького руху на Правобережжі у 1734 р.

Вельямінов Степан російський генерал, який очолив Малоросійську колегію у 1722 р.

Гордієнко Кость отаман Чортомлинської Січі, який 1708 р. підтримав І.Мазепу, перейшовши разом з ним на бік шведів під час Північної війни

Довбуш Олекса керівник руху опришків на Західній Україні (у Карпатських горах

Карл ХІІ шведський король часів Північної війни, з яким у1708 р. І.Мазепа заключив договір про спільні дії проти Росії

Кондзелевич Йов український іконописець другої половини ХVІІ – першої половини ХVІІІ ст.

Мазепа Іван гетьман Лівобережжя 1687-1709 рр. Підписав з Росією «Коломацькі статті». Запровадив дводенну панщину на Лівобережжі. Під час Північної війни у 1708 р. перейшов на бік ворогів Росії шведів, які в битві під Полтавою у 1709 р. зазнали поразки

Орлик Пилип український гетьман у вигнанні, був обраний у 1710 р. Автор козацької Конституції 1710 р.

Палій Семен Фастівський полковник, керівник козацького повстання на Правобережжі 1702-1704 рр.

Петро І російський цар, який після переходу І.Мазепи на бік шведів, наказав зруйнувати гетьманську столицю Батурин та Чортомлинську Запорозьку Січ. У 1722 р. запровадив Малоросійську колегію

Полуботок Павло наказний гетьман Лівобережжя 1722-1724 рр. Склав «Коломацькі петиції», у яких просив російського царя Петра І відновити права та привілеї Гетьманщини. Був заарештований і помер у в’язниці

Прокопович Феофан визначний український діяч другої половини ХVІІ – першої половини ХVІІІ ст. Теолог, письменник, поет, математик, ректор Києво-Могилянської академії, архієпископ. Праці Ф.Прокоповича торкаються фізики, філософії, математики, астрономії, логіки, наук про державу і право, теології

Руткович Іван визначний галицький іконописець кінця XVII-початку XVIII ст.

Скоропадський Іван гетьман Лівобережжя 1708-1722 р., який у 1709 р. підписав з Росією «Решетилівські статті», що лише загально підтверджували «права та вольності» Гетьманщини царським указом з обіцянкою їх конкретизувати

Тарасевич Олександр гравер (офортист) другої половини ХVІІ – першої половини ХVІІІ ст. Вважається засновником української школи граверів. Створив чимало портретів королів та інших видатних осіб Європи

Щирський Іван визначний гравер на міді доби бароко другої половини ХVІІ – початку ХVІІІ ст., церковно-культурний діяч