Українські землі в кінці 50-х - у 80-ті роки ХVII ст. Поняття

іван богун

Андрусівське перемир’я перемир’я на 13,5 років між Річчю Посполитою та Московським царством 1667 р. Умови: - Річ Посполита і Московське царство припиняють бойові дії на 13,5 років; - Правобережжя визнавалося під владою Речі Посполитої, - Лівобережжя та Київ (на 2 роки) – під владою Росії; - Запорозька Січ оголошувалася територією спільного управління Росії та Польщі

Бахчисарайський мир мирний договір між Московським царством та Османською імперією 1681 р., згідно з яким Лівобережжя входило до складу Росії; на Запорозьку Січ також поширювалася влада Росії; Поділля визнавалося за Туреччиною

Бучацький мир мир між Річчю Посполитою й Османською імперією, за яким до Туреччини відійшло Поділля; П.Дорошенко оголошувався гетьманом у старих межах (Київщина та Брацлавщина); у складі Польщі залишалися західноукраїнські землі

Велике князівство Руське назва козацької України (у складі Київщини, Брацлавщини та Чернігівщини) відповідно до умов Гадяцького договору 1658 р. Велике князівство Руське мало увійти до складу Речі Посполитої Трьох Народів (поляків, литовців та українців)

Великий згін насильне переселення мешканців Правобережжя (Подніпров’я) на Лівобережну Україну організоване І.Самойловичем у 1678-1679 рр.

Вічний мир мирний договір між Річчю Посполитою та Московським царством 1686 р. Умови: - кордон між Річчю Посполитою та Московською державою проходив по Дніпру. Правобережжя перебувало у складі Речі Посполитої, Лівобережжя – у складі Росії; - Поділля залишалося під владою Туреччини; - Запоріжжя та м. Київ відходили до Москви

Гадяцький трактат угода 1658 р. між Річчю Посполитою та козацькою державою І.Виговського. Умови договору: - Україна в складі Брацлавського, Київського і Чернігівського воєводств під назвою «Велике князівство Руське» разом з Польським королівством і Великим князівством Литовським входила до Речі Посполитої на правах «як вільні до вільних і рівні до рівних»; - князівство мало свій суд, казну, монету, військо в 30 тисяч реєстрових козаків та 10 тисяч найманців, виборне довічне гетьманське управління, але самостійні зовнішні відносини з іншими державами заборонялись; - православна віра урівнювалася в правах з католицькою; - козацтву забезпечувалися давні права і привілеї, можливість отримати шляхетство, але відновлювалося велике землеволодіння та різноманітні повинності й податки селян і міщан

Гетьманщина неофіційна назва козацької держави, яка набуває поширення наприкінці XVII – XVIII ст.

Глухівські статті угода 1669 р. між Лівобережним гетьманом Д.Многогрішним та Московським царством. Умови: - московські залоги розташовувалися лише в п’яти містах - Києві, Переяславі, Чернігові, Ніжині та Острі; - податки збирала козацька старшина; - реєстр становив 30 тис. осіб; - гетьманові дозволялося тримати наймане військо - компанійців; - резиденція гетьмана переносилася до Батурина

Інтервенція втручання однієї чи декількох держав у внутрішні справи іншої держави, застосовуючи військові сили

Компанійці козаки підпорядкованого гетьману вільнонайманого кінного полку. Вперше компанійців найняв Д.Многогрішний Конотопські статті угода 1672 р. між Лівобережним гетьманом І.Самойловичем та Московським царством. Умови: - гетьману заборонено мати компанійські полки; - гетьман позбавлявся права знімати старшину з посади без вироку військового суду або згоди старшинської ради; - гетьманові заборонялося підтримувати зовнішні відносини без царської згоди, особливо з П.Дорошенком

Корсунська угода Договір, підписаний 1669 р. між Правобережним гетьманом П.Дорошенком та турецьким урядом, за яким правобережні козаки прийняли турецький протекторат

Московські статті угода 1665 р. між Лівобережним гетьманом І.Брюховецьким та Московським царством. Умови: - вибори гетьмана відбувалися лише за згоди царя; - московські залоги розташовувалися в усіх найбільших українських містах, а також у фортеці Кодак; - податки збирали московські посадовці; - митрополит української православної церкви призначався Московською церквою

Переяславська угода угода 1659 р. між козацьким гетьманом Ю.Хмельницьким та Московським царством. Умови: - московські війська розташовувалися в Переяславі, Ніжині, Брацлаві та Умані й мали утримуватися за рахунок місцевого населення; - кандидатура гетьмана узгоджувалась із московським царем; - заборонялися дипломатичні зносини гетьмана з іншими державами

Руїна період в історії України 60-х – 80-х рр. ХVII ст., який характеризується боротьбою за владу між представниками козацької верхівки, поділом України по Дніпру та втручанням у її внутрішні справи іноземних держав (Московського царства, Речі Посполитої, Оманської імперії)

Сердюки козаки вільнонайманого піхотного полку, який виконував функції особистої гвардії гетьмана. Сердюків уперше найняв П.Дорошенко

«Синопсис» надрукований у 1674 р. нарис вітчизняної історії (з російської точки зору), що фактично став першим систематизованим підручником з історії. Імовірним автором «Синопсису» був І.Гізель

Слободищенський трактат угода між Річчю Посполитою та козацькою державою, підписана Ю.Хмельницьким у 1660 р., яка проголосила про вхід козацької держави до Речі Посполитої. У порівнянні з Гадяцькою угодою І. Виговського Слободищенський трактат Ю. Хмельницького значно обмежував права та свободи козацької України у складі Речі Посполитої

Чигиринські походи походи 1677 р. та 1678 р. козаків правобережного гетьмана Ю.Хмельницького разом з турками й татарами на м. Чигирин проти росіян і лівобережного гетьмана І.Самойловича. Походи закінчилися повним руйнуванням міста

Чорна Рада загальна козацька рада за участі «черні» (селян, бідних міщан та козаків), на якій у 1663 р. у м. Ніжині обрали гетьманом Лівобережжя І.Брюховецького. Ці події лягли в основу роману П.Куліша «Чорна рада»

Чуднівська кампанія наступ 1660 р. козаків Ю.Хмельницького та московських військ проти Речі Посполитої, який закінчився поразкою козацько-московських сил у битві під Чудновим. У результаті Ю.Хмельницький підписав із Річчю Посполитою Слободищенський трактат

загрузка...