Урок 6. Сучасні сервіси Інтернету (інтерактивне спілкування, форуми, конференції, соціальні мережі). Сервіси веб-2.0. Геосервіси.

Цілі:
   навчальна: познайомити учнів з сучасними сервісами Інтернету, сервісами веб-2.0.,  геосервісами;
   розвивальна:  розвивати логічне мислення; формувати вміння діяти за інструкцією, планувати свою діяльність, аналізувати i робити висновки;
   виховна:  виховувати інформаційну культуру учнів, уважність, акуратність, дисциплінованість.
Тип уроку: засвоєння нових знань;  
Хід уроку
І. Організаційний етап
•    привітання
•    перевірка присутніх
•    перевірка готовності учнів до уроку
ІІ. Актуалізація опорних знань
Дайте відповіді на запитання:
•    Глобальна мережа  це…………
•    Назвіть протоколи Інтернету……………..
•    Якими браузерами ви користуєтеся…………
•    Які пошукові системи ви знаєте для пошуку інформації………..
•    Якими послугами Інтернету ви користувались?
•    У чому полягає клієнт-серверна технологія?
•    Які засоби для спілкування за інтересами ви використовували або використовуєте?
ІІІ. Оголошення теми та мети уроку . Мотивація навчальної діяльності
    Ви практично щодня користуєтесь Інтернетом. Деякі сервіси ви використовуєте дуже часто, а про деякі взагалі нічого не чули. Сьогодні ви познайомитесь із сучасними сервісами Інтернету,
і надалі зможете  почати їх використовувати.
IV. Вивчення нового матеріалу
Служби Інтернету
Сервіси (служби) Інтернету — це послуги, які надаються користувачам мережі Інтернет. Із основними сервісами Інтернету, або так званими сервісами Веб 1.0, ви вже ознайомилися раніше.
Це служба пошуку й перегляду інформації, електронна пошта, групи новин, файлові архіви тощо.
Деякі служби сучасного Інтернету наведено на малюнку:

Значна частина служб призначена для спілкування користувачів Інтернету. Ці служби отримали назву комунікаційних.
Кожна служба надає користувачам Інтернету різноманітні послуги, які прийнято називати сервісами.
Розглянемо детальніше можливості деяких служб сучасного Інтернету.
1. Служби інтерактивного спілкування
Служби інтерактивного спілкування надають можливість групі користувачів обмінюватися текстовими, звуковими або відео повідомленнями через Інтернет у реальному часі.
Популярними службами інтерактивного спілкування сьогодні є Skype, Viber, WhatsApp  та інші.
Більшість служб інтерактивного спілкування побудовано за клієнт-сер- верною технологією.
Для того щоб скористатися послугами служби інтерактивного спілку-вання, потрібно:
•    установити клієнтську програму вибраної служби;
•    зареєструвати обліковий запис;
•    виконати пошук користувачів, спілкування з якими вас цікавить, додати їх до власного списку контактів.
Для обміну повідомленнями користувачів у реальному часі з використанням служб інтерактивного спілкування потрібно, щоб обидва користувачі були зареєстровані в одній і тій самій службі,
їх комп’ютери були одночасно підключені до Інтернету та була б запущена клієнтська про¬грама цієї служби.
Якщо група користувачів обмінюється повідомленнями в Інтернеті в реальному часі, то таку форму спілкування називають чатом (англ. chat — бесіда).
Використовуючи програми служб інтерактивного спілкування, можна організовувати телеконференції (грец. tele — далекий, лат. confero — збираю) — обговорення певних тем групами співрозмовників,
які знаходяться на значній відстані одне від одного.
Відеоконференція передбачає використання засобів передавання відеоповідомлень під час спілкування учасників конференції.
Конференції, які організовують для обміну досвідом, навчання, презентації продукції та іншого, називають вебінарами (англ. web — павутиння, лат. seminarium — семінар, форма групових занять з предмета).
Для проведення вебінарів можуть бути використані як клієнтські програми служб інтерактивного спілкування, так і спеціальні сайти — платформи для вебінарів, наприклад eTutorium (etutorium.com.ua),
OnWebinar (webinar.ua), WIP education (webinar.ipo.kpi.ua), Google Hangouts (hangouts.google.com) та інші.
2. Форуми
Комунікаційні служби надають можливість користувачам мережі обмінюватися новинами, обговорювати проблеми тощо не лише в реальному часі.
Довготривалі (постійно діючі) телеконференції, у ході яких співрозмовники надсилають і читають текстові повідомлення у зручний для них час, називають форумами (лат. forum — площа для зборів).
Для організації форумів можуть створюватися спеціальні веб-сайти. Наприклад, на сайті Aquaforum (aquaforum.kiev.ua) організовано український форум акваріумістів,
на сайті ZooCârr (zoosvit.ukrainianforum.net) — форум Всеукраїнської громадської організації «ZooCârr», на сайті Ваш Форум (forum.vash.ua) — форум мешканців Львова та Львівської області.
Також для організації форуму може бути надано частину сайту.
У такому випадку тематика форуму, як правило, відповідає тематиці веб-сайту. Так, форуми на сайтах шкіл найчастіше присвячені обговоренню різних питань шкільного життя, на веб-сайтах музичних груп
або виконавців — обговоренню їх музичної творчості, на сайтах міських адміністрацій — проблемам міського життя тощо.
Наприклад, на сайті Мої знання (mz.com.ua) організовано форум Мої знання — шкільний форум (forum.mz.com.ua) для  обговорення шкільних проблем учнями та вчителями різних шкіл України.
У структурі форумів створюються тематичні категорії, усередині них — розділи. У розділах можуть бути виділені підрозділи, які, у свою чергу, містять теми.
Користувачі форумів вибирають цікаві для них теми, ознайомлюються з існуючими повідомленнями — коментарями — та можуть залишати свої повідомлення у відповідь на існуючі.
Права користувачів на форумах різні. Користувачі з правами адміністраторів (як правило, власники сайту або призначені ними особи) створюють категорії, розділи та підрозділи, теми форуму,
мають можливість редагувати та видаляти повідомлення, установлювати права для інших користувачів. Користувачі, яким надано права модераторів (англ. moderator — арбітр, голова зборів),
стежать за дотриманням теми обговорення та кон¬тролюють дотримання правил спілкування на форумі.
Коли користувач уперше потрапляє на форум, йому надається статус Гість (Відвідувач).
На відкритих форумах Гість може переглядати повідомлення, але для того, щоб узяти участь в обговореннях, більшість фору¬мів вимагають реєстрацію. Щоб мати право запропонувати нову тему
для обговорення, реєстрація обов’язкова

3. Соціальні мережі
Соціальні мережі — це служби Інтернету, які надають можливість пошуку друзів і знайомих, забезпечують спілкування, представлення особистостей, розповсюдження ідей,

поглядів, розміщення цікавих матеріалів тощо. Усередині соціальних мереж відбувається об’єднання людей за ін¬тересами у вигляді груп користувачів за певною тематикою.
Найпопулярнішими у світі є соціальні мережі facebook (facebook.com) та linkedin (linkedin.com) — соціальні мережі для пошуку і встановлення ділових контактів.
Популярністю в української молоді користуються соціальні мережі UkrOpen (ukropen.net), Українці (ukrainci.org.ua), Ц.УКР (ц.укр), Google+ (plus.google.com) та інші.
Учасники цих мереж об’єднані за різними ознаками — за спільними інтересами, місцем навчання, роботи, відпочинку, служби в армії тощо.
Використовуючи засоби, що надають сайти соціальних мереж, можна спілкуватися з користувачами, яких включено до списку друзів, переглядати їхні фотографії та
викладати для перегляду власні, повідомляти про події, що відбуваються у вашому житті, та цікавитися новинами ваших друзів.
Крім того, на сайтах можна розмістити відеоматеріали, музичні записи, ігрові додатки та інше.
У соціальних мережах створюються групи за інтересами, до яких може приєднатися для спілкування з однодумцями будь-який користувач мережі.
У той самий час засоби соціальних мереж нерідко використовують шахраї для отримання персональних даних користувачів Інтернету.
Крім того, соціальні мережі використовують учасники злочинних угруповань, у них відбувається розповсюдження неправдивих і пропагандистських відомостей.
Розміщуючи власні повідомлення в соціальних мережах, слід дбати про власну безпеку та про свій імідж.
За цими відомостями користувачі мережі створюють уявлення про кожну особистість і відповідно до неї ставляться.
Сервіси веб 2.0
Послуги Інтернету зі створення мережних спільнот, спільного зберігання аудіо-, відео- та графічних файлів, колективного редагування гіпертекстових
та інших документів називають соціальними сервісами Веб 2.0.
У числі сайтів, що надають сервіси Веб 2.0, популярними є сайти для спільного зберігання мультимедійних ресурсів.
Ці сайти надають можливість перегляду, обміну та коментування збережених ресурсів різним користувачам. Приклади сайтів, що надають такі послуги, наведено в таблиці

На малюнку відображено схему з основними відмінностями поко­лінь веб-технологій.


Визначальною особливістю застосування сервісів Веб 2.0 здебільшого є необхідність попередньої реєстрації користувачів,
коли користувач у реєстраційній формі має вказати свій логін і пароль, а також заповни¬ти інші поля. Як правило, при реєстрації потрібно вводити адресу своєї електронної поштової скриньки.
Після успішної реєстрації на зазначену електронну адресу користувача надходить повідомлення, у якому підтверджується логін і пароль облікового запису в сервісі та вказується посилання,
за яким слід перейти для підтвердження реєстрації. Маючи обліковий запис в окремому сервісі, як, наприклад, акаунт Google, корис¬тувач отримує доступ до інших сервісів.
Деякі сервіси доступні користувачам, зареєстрованим на певному веб-сайті.
Яке призначення геосервісів та як з ними працювати?
Геоінформаційні системи (ГІС) — це інформаційні системи, призначені для збирання, зберігання, аналізу та відображення просторових даних.
Вони дають змогу поєднати модельне зображення території (електронне відображення карт, схем, космо- й аерозображень земної поверхні) з даними табличного типу
(різноманітні статистичні дані, списки, економічні показники тощо).
Геосервіс — це сервіс Інтернету, що дає можливість отримувати та розміщувати матеріали з географічною прив’язкою на карті.
Геосервіси дають змогу вивчати фізичні й політичні карти, візуально вивчати історичні, новинні дані та результати опитувань,
створювати анотації до конкретних місць на карті й ділитися ними з іншими, отриму¬вати географічні дані, створені іншими користувачами.
Завдяки використанню космічних зображень високої роздільної здатності місцевість легше «впізнається» та сприймається природно,
стає можливим отримувати найбільш об’єктивну інформацію про сучасний стан місцевості та зміни, що відбулися.
Різні геосервіси можуть мати такі функції:
•    відображення об’єктів, маршрутів і їх пошук;
•    переміщення по карті, зміна масштабу відображення;
•    підключення даних до набору відображення та їх відключення;
•    підключення космічних знімків для відображення;
•    друк обраного фрагмента карти;
•    відображення даних за окремим об’єктом;
•    вимірювання відстаней.
До геосервісів належать сервіси, які побудовані на основі картографічного сервісу, наприклад Google Карти (англ. Google Maps) і Планета Земля (англ. Google Earth).
Сервіс Google Карти — набір додатків на основі безкоштовного картографічного сервісу й технологій Google для перегляду карт і супутникових знімків усього світу у веб-переглядачі.
Залежно від місцевості в сервісі Google Карти доступні різні режими відображення — у вигляді карти, супутникових знімків земної поверхні, перегляду вулиць,
прокладання марштутів, відображення чи приховування об’єктів місцевості, таких як визначні місця, зупинки громадського транспорту, автомобільні заправки, заклади харчування тощо.
Перехід між режимами та інші налаштування  можна обрати в меню в лівому верхньому куті карти
За допомогою інструментів у правому нижньому куті вікна можна масштабувати карту та показати місцезнаходження на карті.
Зареєстрований користувач, який має акаунт у сервісах Google, може розмістити дані про розташування на карті установи чи додати деяку назву місця, що буде опублікована
після перевірки відповідною службою сервісу.
Геосервіс Вікімапія (http://wikimapia.org/) побудований на основі картографічного сервісу та технології Вікі. Веб-сайт, побудований на основі технології Вікі,
користувачі можуть самостійно змінювати чи доповнювати за допомогою інструментів, що надаються самим сайтом. Для будь-якого об’єкта на карті зареєстрований користувач
може вказати його межі та назву. Після цього для будь-якого користувача при наведенні вказівника миші на такий об’єкт будуть відображені його межі та назва.
V.  Інструктаж з ТБ
VI. Засвоєння нових знань, формування вмінь
Виконайте завдання:
Вправа 1,2  ст. 33, вправа 3 ст. 34
VІІ. Підсумки уроку
Рефлексія
•    Що ми навчились на уроці
•    Що виявилось занадто важким
VІІI. Домашнє завдання
Підручник п. 4.1- 4.2  ст. 30-34
IХ.  Оцінювання роботи учнів