Година спілкування. Хліб – усьому голова

ВИХОВНА ГОДИНА
Мета.
  • Розширити знання дітей про шлях хліба з поля до столу.
  • Довести до відома дітей, що хліб результат праці людей багатьох професій.
  • Збагатити знання про народні звичаї, що пов’язані з ним.
  • Виховувати повагу до праці хлібороба, прищеплювати дбайливе ставлення до хліба.
Обладнання: паляниця на вишитому рушнику, вироби з тіста, колоски з пшениці, плакати з висловами про хліб, виставка книг, малюнки.
ХІД ЗАНЯТТЯ
І. Організація класу.
ІІ. Повідомлення теми і мети заняття.
  • Сьогодні ми з вами поговоримо. Пор що піде наша розмова, ви дізнаєтесь, відгадавши загадку.
Хоч не солодкий,
Та дуже смачний,
Хоч сам маленький,
Проте дорогий,
Сядем обідати, -
Він на столі.
Люблять його
І дорослі, й малі.
(Хліб.)
 
Сьогодні ми поведемо мову про те, без чого не можна уявити ні степової далі, ні світанку, ні рідного дому, ні самого життя. А про що саме, спробуйте дізнатися, відгадавши загадку.
В народі кажуть: важка праця хліборобська, але люди раділи за свою працю. Ще з пелюшок дитину привчали любити і шанувати хліб. Замість сучасних сосок дітям-малюкам давали обгорнуту тканину м’якушку-смоктунця. Старі люди  казали дітям: „Їжте на здоров’я та сил набирайтеся”.
Прищеплювати любов до праці хлібороба.
*/*/*/*/
1. Розповідь вчителя з елементами бесіди.
- З давніх часів і до наших днів в усіх народів вважалося найбільшою святістю, коли лежав на столі хліб. Почесне місце посідає хліб у звичаях і обрядах українців. Український народ над усе цінує хліб, сіль і честь. Хліб – достаток, сіль – гостинність і щирість, честь – то людська гордість.
Будь-яке свято не обходиться без паляниці, хліб і сіллю зустрічають дорогих гостей, з хлібом проваджають молодих до шлюбу, хліб приносять у дім новонародженого (на здоров’я і достаток), виряджаючи  сина в далеку дорогу, мати загортала в рушник житній окраєць. В останню дорогу виряджають людей, теж з хлібом. Наше життя нерозривно пов’язане з хлібом. Він з нами в повсякденному житті; в горі і в радості.
  • Діти, ви коли-небудь нюхали, як пахне хліб?
2. Читання віршів про хліб.
  1. Ви знєте, як пахне хліб?
Диханням сівача, вогнем безсонних діб.
Трудом і творчістю, людським потом гарячим
Він пахне так, як пахнуть медом соти.
  1. Він пахне степом, сонцем у жнива,
Коли, мов князь, сповзе з лопати,
Вже хліб печуть і дух життя багатий.
Поволі завойовує права.
  1. Ось він – хлібчик духовитий
З хрустом кірочки смачний
Ось він теплий, мов налитий
Щедрим сонцем золотим.
І на стіл у кожний дім
Завітав, з’явився він.
3. Відстеження шляху хліба від зернини до столу.
- Сьогодні ми пройдемо той шлях, яким проходить хліб з поля до столу.
- З чого починається хліб?
(Виходить учень із колосками)
- Я виріс із зернятка, яке восени посіяли у землю.
Взимку спочивав під пухким шаром снігу.
Весною проріс маленьким росточком. Ріс, ріс, набирався сил і став прекрасним колоском.
У жнива мене скосили, обмолотили і відвезли на елеватор, посушили.
- У млені змололи і я  перетворився на біле борошно.
На хлібопекарні з мене спекли духмяний хліб.
4. Читання віршів учнів.
  1. На весні посію
Зерна в полі чистім,
Хай над ними світить
Сонце променисте.
  1. Жито дозріває
На горі за гаєм,
Зерна обважніли
На міцнім стеблі.
Колоски схилились
Це вони вклонились
За тепло і соки
Матері – землі.
  1. На веселім вітрі
Зашумить колосся,
Стане долотою
Урожайна осінь.
  1. І зерно в комори
Річкою поллється,
А люди помелють –
Борошном назветься.
  1. На заводі пекар
Хліб спече з любов’ю,
Скаже: „Любі діти,
Їжте на здоров’я”.
5. Виконання пісні „як діждемо літа та нажнемо жита”.
6. Розповідь про вирощування хліба в давнину.
-У давнину хліб вирощували у тяжкій праці. Землю орали сохою (дерев’яний плуг) зерно висівали вручну. А коли зазеленіють хліба, то за українським звичаєм, люди виходили в поле родиною і тричі обходили його несучи на руках хліб і сіль, щоб виріс великий урожай. Жали також серпом, в’язали у снопи, снопи складали у копички. А перший вижатий сніп приносили додому, ставили на покутті. Молотили зерно ціпом, мололи на жорнах.
У наш час роблять все машини.
7. Декламування віршів.
  1. За 5-6 тисяч літ до нас
Вже пахло в світі хлібом
І перший древній хлібодар
Ним снідав і обідав.
  1. З тих незапам’ятних часів
Хліб на столі – це свято.
Скажіть, святіме щось за хліб
Чи будемо ми мати.
  1. Чого ж так часто хліб святий
Кидаємо під ноги?
Лежить він скривджений такий
На всіх шляхах-дорогах.
  1. Лежить, буває, під столом,
Під партою, під килимом,
Здобутий нелегким трудом,
Политий щедро потом.
  1. Чому ж кидаємо його
Безжалісно, бездушно?
А десь голодне дитинча
Чекає хліб насущний.
  1. А десь в молитві день і ніч
Про хліб нужденні мріють
І руки вмілих трударів
Зерно у землю сіють.
  1. Зростає колос золотий,
Налитий сонцем й небом,
Щоб ми вклонилися йому
І багатіли хлібом.
  1. І кожен день, і кожну мить
Дай, Боже, Хліб насущний,
Щоб ми могли у мирі жить,
Щоб не були бездушні.
  1. Хліб – усьому голова,
Хліб – як сонце, кажуть,
Хліб – це спокій, мир, життя,
Хліб – це справжня радість.
  1. Молись до хліба, не кидай,
Хай хліб спасінням буде,
Бо не черствіє хліб святий,
Черствіють тільки люди.
8. Спогади про голодомор.
_ Діти, хто з вас і вашої родини приймали участь в акції „Засвіти свічку”?
 24 листопада відбулася всеукраїнська акція „Засвіти свічку”. Вона проводилася на знак вшанування пам’яті невинних жертв Голодомору.
Великий голдод 1932-1933 років в Україні забрав життя від 7 до 10 млн. невинних людей. Це Були страшні часи в Україні, коли у людей не було чого їсти. Хліб людям тільки снився. Це був страшний рік, коли такі хлопчики і дівчатка, як ви не бачили хліба в очі. Вмирали від голоду малі й старі, вмирали сім’ями, вмирали селами. А радянська влада вивозила зерно за кордон.
Про ті страшні часи пишуться книги, створюються кінофільми. І сьогодні давайте запалимо свічечку в пам’ять про тих, хто помер від голоду в той далекий 1933 рік. Підведіться, схилимо голови, пом’янемо тих, кого забрав із життя голод.
9. Складання правил поводження з хлібом.
ПАМ’ЯТКА
  1. Пам’ятаю, що хліб – святий.
  2. Бережу хліб, не викидаю.
  3. Пильную, що не падав додолу.
  4. Як упаде хліб, підніму його, перепрошу, поцілую і з’їм.
  5. Недоїденим хлібом пригощаю пташок.
  6. Беру хліба стільки, скільки подужаю з’їсти.
  7. Шаную працю людей, які виростили хліб.
 
10. Читання віршів про хліборобів.
  1. Честь і слава хліборобам
Хлібороби хліб нам роблять,-
Знаєм ми про це усі.
  1. Слава, слава хліборобам!
Як їсте ви паляницю,
Калачі смачні їсте,-
Не забудьте уклониться
Хліборобові за те!
(Пісня.)
  1. Хліб – багатство найцінніше,
Гість жаданий в хаті,
З тих часів, коли навчились
Його виробляти.
  1. Імен багато має хліб,
Є гарні і незвичні –
Рогалик, торт, батон, пиріг
І паска й паляниці.
  1. Ще – бакалійник і калач,
Перепічка і Ніцца,
І завиванець, і погач,
Галушки, коржик і лаваш.
  1. І колобок, і легуміна,
І мандрик, і пампушки,
Книші, лангоші, пиріжки,
Хрусти, сухарики і пишки.
  1. Пахучий хліб, духм’яний хліб,
У будень і на свято
Учіться, діти, весь свій вік
Святий хліб шанувати.
  1. Хлібе, святий наш , хлібе!
Перед тобою голову схилю.
Вустами прихилюсь до тебе
І клятву вимовлю свою.
 
Клянусь тебе любити ніжно й щиро
Клянусь навіки шанувать тебе!
11. Робота над загадками та прислів’ями
12. Виставка книжок про хліб.
13. Заключна частина.
Вчитель. А на цьому слова:  бувайте здорові!
Бажаємо щастя, здоров’я на довгі літа!
 
Дай, Боже, здоров’я Вам і родині вашій
Світлого хліба, мирного неба, чистої води.
 
Щоб ви завжди здорові були,
І врожай був багатий.
Щоб раділа кожна хата,
Дай нам, Боже, у полі роду.
У полі роду, у хаті згоду.
Дай нам, Боже, широкі ниви.
А на тих нивах рясні ячмені –
Пером - перисті, зерном – зернисті.
Дай у зерно зернистості,
У колос колосистості.
(Пісня „Поле, моє поле”.)