Урок 31. Величини та їхні властивості. Типи величин.

Мета:
  • навчальна:  ознайомити учнів з поняттям величини та її властивостями; навчитись розрізняти величини за їх типами.
  • розвивальна: сприяти розвитку логічного мислення, пам’яті, уваги, спостережливості;
  • виховна: виховувати інформаційну культуру;
Тип уроку:  урок засвоєння нових знань.
Хід уроку
І. Організаційний етап
ІІ. Актуалізація опорних знань
  • Як пов'язані інформація, повідомлення і дані?
  • Які існують типи даних?
  • Які пристрої використовує людина для роботи з даними?
ІІІ. Мотивація  навчальної діяльності
IV. Вивчення нового матеріалу
Що таке величина та які властивості вона має?
Для опису об’єктів і процесів у матеріальному світі ми використовує­мо величини. З прикладами величин ви стикаєтеся щодня: відстань між будинком і школою, температура повітря тощо. За допомогою величин можна позначити довжину відрізка, площу земельної ділянки, висо­ту будинку, швидкість пішохода або автомобіля, час обертання планети навколо Сонця. Кожна величина характеризується певним значенням та одиницями, в яких вимірюється це значення, наприклад, швидкість може дорівнювати 80 км/год, відстань — 700 м, а температура — 15 °С. Поняття величини відіграє важливу роль у науці й відображає можли­вість фіксувати різні стани деяких об’єктів, зокрема, кількісну сторону проявів навколишньої дійсності. Величина має ім’я та може набувати різних значень із деякої множини допустимих значень. Тип цих значень визначає тип самої величини.
Визначення значень деяких величин можна здійснювати їх безпосе­реднім вимірюванням і за певним алгоритмом, якщо значення можуть змінюватися. Так, алгоритм розв’язування рівняння використовують для визначення значень невідомих величин — коренів рівняння. Комп’ютерна модель автомобіля, що подається за допомогою математичного рівняння, дає змогу визначати значення величини, що відповідає витратам палива, залежно від його швидкості. Із визначенням значень величин пов’язані також алгоритми одержання або створення текстів, різних списків тощо. У цих випадках величини набувають значень, що відповідають фрагмен­там тексту, елементам списків, значенням Істина або Хибність тощо.
Для посилань на величини у виразах під час створення програми ви­користовують імена величин. Позначення імен називають також іден­тифікаторами. Ідентифікатори добирають у вигляді деякого скінченно­го впорядкованого набору літер і цифр, який починається з літери або символу підкреслення Прикладами ідентифікаторів величин можуть бути такі послідовності символів: А, В2С, _І5, X, У, 5/, Му_program, DAT_33 тощо.    Хорошим стилем у програмуванні вважається, коли ве­личинам надають імена, які б до деякої міри характеризували тип вели­чини та її роль у програмі.
Величини поділяються на змінні та постійні (константи).
Величина, яка має одне й те саме значення в будь-які моменти часу, називається постійною, або константою.
Константам присвоюються значення в описовій частині про­грами і в процесі виконання програми їх змінювати заборонено. Для опису констант мовою програмування Free Pascal використовують службове слово Const.
Існують константи, до значень яких можна звертатися в програмі без попереднього опису.
Ітендифікатор Значення Опис
true true Істина
false false Хибність
Maxint 32767 Маусимальнне ціле
Величина, яка в різні моменти часу може набувати різних значень, називається змінною.
Під час виконання програми в кожний момент часу величина, як пра­вило, має деяке значення, яке називається поточним значенням. При цьому змінна величина може мати лише одне значення або не мати жод­ного. У процесі виконання програми величині може бути не надано ні­якого конкретного значення. Тоді величина залишається невизначеною.
Які розрізняють величини за типами?
Кожна змінна та постійна величини належать до визначеного типу.
Числові величини — це величини, які можуть набувати значень з дея­ких числових множин. Наприклад, ціла числова величина А може набува­ти довільних значень із множини цілих чисел (..., -З, -2, -1, 0, 1, 2, З,...).
Величини з текстовими значеннями можуть мати символьні або ряд­кові типи. Символьні величини можуть набувати значень із деякої мно­жини символів, і кожне значення може містити лише один символ. Ряд­кові величини — це величини, що можуть набувати значень із деякої множини послідовностей символів, зокрема, слів або наборів слів. Напри­клад, (‘понеділок’, ‘вівторок’,..., ‘неділя’) — множина значень рядкової величини з іменем День тижня.
Логічні величини можуть набувати тільки одного із двох значень: True (істина) або False (хибність). Від типу значень, яких може набувати
величина, залежить множина допустимих операцій. Наприклад, не мож­на виконувати арифметичні операції з текстовими величинами, операції ділення та віднімання над величинами логічного типу.
Тип величини — це сукупність множини допустимих значень і опе­рацій, які дозволяється виконувати над цими значеннями.
Тип величини визначає обсяг пам’яті, необхідний для зберігання її значень, а також структуру даних.
Тип величини характеризує як постійні, так і змінні величини.
V. Фізкультхвилинка.  Інструктаж з ТБ      
VI. Засвоєння нових знань, формування вмінь
Методичний прийом «Лицарський турнір»
Двоє учнів виходять до дошки. Один ставить іншому запитання. Другий відповідає і після цього ставить своє запитання.
Рефлексія
  • мені було незрозуміло…;
  • у мене виникли такі запитання…;
  • я не впорався з такими завданням…;
  • мені сподобалось і я буду використовувати…
VІІI. Домашнє завдання
ІХ.  Оцінювання роботи учнів

загрузка...